Про це повідомляє Forbes.

17 жовтня Україна розпочала перемовини з Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо нової програми фінансування, яка може розпочатися у 2023 році.

“Наступного року наша робота з донорами залежатиме від співпраці з МВФ”, – заявив на пресконференції заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

У проєкті бюджету на 2023 рік передбачено залучення від партнерів 38 млрд доларів протягом року.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародні донори вже надали Україні 22 млрд доларів фінансової допомоги. Однак український уряд сподівається отримати цьогоріч ще 13 млрд доларів.

Найбільші донори серед світових держав – США, Канада, Німеччина та Велика Британія, серед інституційних інвесторів – Євросоюз, Міжнародний валютний фонд, Європейський інвестиційний банк та Світовий банк.

Фото: forbes.ua

Однак обсяг коштів, обіцяних донорами – майже вдвічі більший, аніж отримала Україна. Особливо помітні розбіжності між обіцянками та реальними діями від Євросоюзу, який до останнього часу надав лише 25% анонсованих коштів. 18 жовтня статистика покращилася: уряд підтвердив надходження від ЄС ще €2 млрд.

У чому проблема з рештою коштів?

Проблема зовнішнього фінансування наступного року буде так само гострою, як і зараз. Через падіння економіки і збільшення воєнних видатків країна щомісяця потребує близько $5 млрд на покриття бюджетного дефіциту.

Частину коштів дає Національний банк України, “друкуючи” гроші. Але використання цього механізму потребує обережності, щоб не спровокувати неконтрольованої інфляції, яка прискорилась до 24,6%. Тому важливим джерелом коштів для уряду є допомога міжнародних партнерів.

Головною перепоною є бюрократія, розповів експерт Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Певний час виділення грошей блокувала Німеччина, потім виникали інші проблеми, що не потрапляли в публічний простір, зауважив він.

5 млрд євро від ЄС можуть надійти цього місяця, прогнозує Самойлюк, хоча ці кошти очікували у вересні.

Є інші причини, окрім бюрократії (узгоджень, перевірки ризиків, позицій різних установ, страхування та гарантій), наголосив експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

Система допомоги розроблена для мирного часу і погано працює під час війни, коли діяти треба швидко, пояснив експерт. Про політичні чинники чи “російські каверзи” не йдеться, додав Дубогриз.

Нерегулярне надходження коштів – це одна з причин, чому доводиться вдаватися до емісії грошей, говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. На щастя, деякі країни більш гнучкі й допомагають Україні, додає він.