Про це поінформували в пресслужбі Офісу генпрокурора.

Повідомлення до Офісу прокурора МКС підписала генпрокурорка України Ірина Венедіктова.

“В повідомленні міститься інформація щодо широкомасштабного привласнення й руйнування об’єктів культурної спадщини, не виправданих воєнною необхідністю і здійснюваних незаконним чином і безцільно… Культурні цінності, що перебувають у музеях АР Крим та м. Севастополь, а також культурна спадщина, розташована на цій території, є власністю держави Україна, національним багатством, невід’ємною складовою національного культурного надбання та охороняється як національним законодавством, так і міжнародним правом”, – зазначили у відомстві.

У спрямованому до суду Гааги документі наведено докази масштабного руйнування і привласнення таких об’єктів культурної спадщини:

• стародавнє місто Херсонес Таврійський;

• історичне середовище столиці кримських ханів у Бахчисараї – Ханський палац, Чуфут-Кале;

• Кримська астрофізична обсерваторія;

• Вежа Костянтина та Докова Башта у м. Феодосія;

• Церква Івана Предтечі у м. Керч.

У повідомленні до суду також наведено “численні випадки незаконних археологічних розкопок та модифікацій культурних цінностей на тимчасово окупованій території півострова Крим, зокрема поселень Кермен-Бурун та Сиваг-Кермен”.

Об’єкти культурної спадщини України було знищено і під час будівництва траси Керч – Севастополь та шляхопроводів у Севастополі.

Крім того, у документі детально описано форми скоєння злочинів з боку країни-агресора Росії та окупаційної “влади” Криму:

• незаконний обіг предметів культури;

• злочинна недбалість у процесі так званої “реставрації” об’єктів культури;

• проведення незаконних археологічних розкопок (наприклад, місць поховань та курганів), їх руйнування та пограбування;

• переміщення культурних цінностей з тимчасово окупованої території Криму.

Україна спрямувала всі ці докази до Міжнародного кримінального суду, аби той долучив їх до свого розслідування.

Крім цього, Україною здійснюється розслідування у 23 кримінальних провадженнях за понад 100 фактами умисного знищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури, незаконного проведення пошукових, археологічних робіт, вивезення культурних цінностей з тимчасово окупованої території Криму.

  • У грудні 2019 року Міжнародний кримінальний суд ООН опублікував звіт про результати попередніх розслідувань, зокрема щодо ситуації з порушенням прав людини в окупованому Криму і на Донбасі.
  • 3-го червня минулого року Міжнародний суд ООН в Гаазі почав розгляд заперечень Росії щодо наявності у суду юрисдикції щодо позову України.
  • У вересні 2019 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почав слухання у справі “Україна проти Росії” щодо звинувачення російської сторони в порушенні Європейської конвенції з прав людини в окупованому Криму.