Про це повідомило британське видання The Guardian.

У 2014 році цю премію отримала іранська математикиня Маріям Мірзахані. Вперше премію присудили у 1936 році, а з 1950-го кожні чотири роки нагороджували чотирьох математиків віком до 40 років.

Фото: Вікіпедія / Марина В’язовська

Разом з Мариною В’язовською нагороджено науковців з Оксфордського, Принстонського і Женевського університетів. Церемонія нагородження медалями Філдса мала відбутися в Санкт-Петербурзі, але математики бойкотували рішення. Тому конференцію Міжнародного конгресу математиків перенесли до Гельсінкі (Фінляндія).

“В’язовській вдається робити абсолютно неочевидні речі, які багато людей намагалися та не змогли. Вона робить це, відкриваючи дуже прості, природні, глибокі структури, речі, яких ніхто не очікував і які ніхто інший не зміг знайти”, — сказав математик Генрі Кон, зазначено у Quantamagazine.

Для математиків знайти найщільніше пакування однакових куль у заданому просторі було давньою задачею. У 2016 році вдалося знайти розв’язок питання лише для дво- та тривимірного просторів. Українка змогла довести, що у 8-вимірному просторі решітка Е₈ є найщільнішим пакуванням. Свої ідеї вона розвинула на інші напрямки, зокрема на аналіз Фур’є.

А пізніше, спільно з іще одним українським вченим, Данилом Радченком, а також математиками Генрі Коном, Абінавом Кумаром та Стівеном Міллером, їй вдалося знайти розв’язок і для 24-вимірного простору — найкращим пакуванням виявилася решітка Ліча.

Довідка:

Марина В’язовська працює у Федеральній політехнічній школі Лозанни (Швейцарія). У 2019 році вона разом із командою математиків розв’язала математичне рівняння, над яким працювали вчені протягом століть.

Українка завершила механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Своє навчання вона продовжила у Німеччині. У 2007 році вона у місті Кайзерслаутерні здобула ступінь магістра. У 2010 році киянка захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України. Через три роки вона здобула ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті. З травня 2017 року працює у Федеральній політехнічній школі Лозанни.