Про це #Буквам розказав економіст Олексій Кущ.

“Ми бачимо на прикладі Китаю, що він проводить політику штучного знецінення юаню. І США завжди дорікали Китаю, що він штучно девальвує юань. При цьому ті ж США під час криз проводили штучну девальвацію долара. Була так звана угода “Плаза” у 80-х роках, в якій приймали участь Німеччина, Японія, Великобританія, США і Франція. Ці країни погодилися девальвувати долар по відношенню до їхніх валют, і їхні валюти зміцнилися. І ця угода “Плаза” стала точкою, з якої економіка США почала відновлюватися. І водночас ми бачимо приклад Польщі – так званий злотоцентризм, коли країна давала стимули для розвитку економіки. Але це відбувалося паралельно зі структурними реформами – підвищенням рівня доданої вартості в структурі експорту продукції, і Польща поступово вбудовуваался в глобальні технологічні ланцюжки доданої вартості світової економіки”, – зазначив Олексій Кущ.

За його словами, для зміцнення національної валюти мають бути базові фактори.

“Наприклад, наша країна експортує сировину та напівфабрикати. Якщо на зовнішніх ринках ціни на наші сировинні товари збільшилися на 30-40 %, то ми б могли частково зміцнити свою валюту, і це зміцнення суттєво не вплинуло би на рентабельність наших експортерів. Тому що зростання зовнішніх цін компенсувало би втрату від девальвацію гривні. Але в сегменті металу – ситуація досить непевна, а на ринку продовольства – тренди же не досить динамічні. Тобто в Украині промислова рецесія”, – розповів економіст.

Він вказує, що спочатку Національний банк проводить жорстку монетарну політику – створює дефіцит гривні на внутрішньому ринку, кредити не йдуть в економіку, а потім политика Мінфіну скерована на залучення спекулятивного капіталу на внутрішній ринок – так звана піраміда ОВДП.

“З одного боку НБУ створює дефіцит гривні, а другого – Мінфін створює профіцит іноземної валюти на внутрішньому ринку. З’являються штучні фактори зміцнення гривні, штучні монетарні інструменти. Гривня зміцнюється атипово – тобто не обгрунтовується фундаментальними економічними факторами. Що відбувається в економіці – падіння промислового виробництва, рентабельність наших експортерів падає фактично до нуля, або нижче. Після падіння промислового виробництва йде гальмування оптової торгівлі з юридичними особами, юридичні особи-підприємства починають скорочувати вкладення в економіку. Промислові ціни у нас перейшли в дефляцію. У нас промислове падіння на 5 %, скорочення промислових цін на 3-4 %. Ми фактично в промисловій рецесії. Споживча інфляція складає приблизно 5 % (11 місяців)”, – зазначив Олексій Кущ, підкресливши, що таке різке гальмування інфляції є контрпродуктивним.

  • Раніше івестиційний банкір Сергій Фурса заявляв, що зміцнення курсу гривні не є заслугою якого-небудь уряду – це підсумок співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).