Про це повідомило Reuters.

Японський письменник народився у 1935 році на острові Широку в бідній родині вчителя і домогосподарки. Вже у 1954 році Кензабуро Ое став вивчати філософію в Токійському університеті, але швидко покинув навчання. Він хотів займатися літературою, тому перейшов на відділення французької літератури.

Вже у 1957 році в Японії опублікували його перший роман про хлопчика з аутизмом “Нунку Нанна”, який приніс йому славу. Через рік Кензабуро Ое отримав премію Акутагави за оповідання “Утримання худоби”.

Письменник виступав проти ядерної зброї і боровся за права людини. Він видавав книги про вибухи Хіросіми і Нагасакі. Також діяч брав участь у Всесвітній конференції по забороні атомних бомб.

“Він писав про жахливі історії атомного бомбардування Хіросіми і зазначав, що його шок від почутого міг надихнути його на те, щоб стати письменником. Ое ніколи не боявся закликати свою рідну країну до відповіді і уїдливо відгукувався про зусилля колишнього прем’єр-міністра Сіндзо Абе щодо перегляду пацифістської Конституції Японії”, — зазначено в повідомленні видання.

У романах та есе він писав про моральну кризу, традиції Японії та пошук ідентичності. У 1994 році Кензабуро Ое став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Також йому видали японський Орден Культури, але він відмовився прийняти його, оскільки той був нагороджений імператором, сказавши: “Я не визнаю жодної влади, жодної цінності, вищої за демократію”.

У своїх романах та есе Кензабуро Ое писав про моральну кризу, традиції Японії та пошук ідентичності. У 1994 році він став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Серед його популярних творів: “Особистості”, “Смерть і дівчина”, “Плоть і кістка”, “Сутінки над Токіо”.