В ОПЗЖ знали про санкції щодо нардепа Козака і намагались вплинути на голову РНБО

Про це йдеться матеріалі #Букв “Удар Зеленського по Медведчуку: як ухвалювали санкції і що можуть сказати суди”.

У вівторок увечері стало відомо, що Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” від 2 лютого 2021 року.

Рішенням передбачається накладення санкцій на народного депутата України з фракції “Опозиційна платформа — За життя” Тараса Козака. Він є номінальним власником медіаактивів, які пов’язують з головою політради партії ОПЗЖ та кумом Путіна Віктором Медведчуком. Йдеться про телеканали NewsOne, ZIK та “112 Україна“.

За інформацією #Букв, рішення щодо санкцій готували давно, та й в ОПЗЖ про це знали і навіть намагались вплинути і на Офіс президента, і на секретаря РНБО Данілова.

“Вони знали і намагались протидіяти, але все одно до кінця не вірили, що санкції будуть проти телеканалів”, – каже співрозмовник #Букв.

Минулого тижня питання санкцій проти громадян України на комітеті з питань нацбезпеки і оборони порушив Сергій Льовочкін, хоча зазвичай він на комітетах мовчить.

“Попри те, що багато хто його називає одним з бенефіціарів санкцій, бо його вплив зросте – адже у Медведчука забрали його канали – втім, Льовочкін прекрасно розуміє, що така ж доля може чекати і його. І це може стосуватись як “Інтера”, так і якогось іншого майна”, – каже співрозмовник #Букв серед депутатів.

Поки ОПЗЖ шукало слабку ланку, влада шукала механізми, як провести рішення так, щоб не розтягувати його в часі і не потонути в дискусіях. Тому членів РНБО по черзі викликали на Банкову на зустріч тет-а-тет, давали папір на ознайомлення і попросили підписати.

Проте Медведчук може оскаржити дії влади в Європейському суді з прав людини.

Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини зауважує, що “санкції РНБО в першу чергу можна оскаржити в національних судах, точніше у Верховному суді”.

“У даному випадку він може розглянути справу по-суті. Також ці санкції можна оскаржити у Європейському суді з прав людини, але тут все залежить від того, що саме буде оскаржуватися. Адже в Україні є ефективні засоби захисту, національні суди можуть ухвалити ті чи інші рішення. Якщо ж санкції РНБО спробують оскаржити в ЄСПЛ перед тим, як ці скарги розглянуть національні суди – то важко буде пояснити, чому не було звернення до національних засобів захисту в першу чергу”, – зазначає експерт.

Тарахкало нагадав, що свого часу в Грузії була така ж історія з телеканалом “Руставі-2”, але ЄСПЛ прийняв рішенні не на користь каналу.

“Я не відкидаю, що оскаржити санкції РНБО в ЄСПЛ можуть спробувати достроково. Однак за правилом 39, яке згадують у ЗМІ (Правило 39 регламенту ЄСПЛ – застосовується у виключних випадках, у разі ризику незворотної шкоди. За цим правилом ЄСПЛ може дати рекомендації країні, яка підписала Конвенцію з прав людини, вдатися до певних дій, аби порушення припинилося – ред.), шанси доволі низькі”, – додає Михайло Тарахкало.

• Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака, а також телеканалів NewsOne, ZIK та “112 Україна” (номінальним власником яких є Козак). Санкції передбачають блокування мовлення всіх трьох телеканалів (вони тепер доступні тільки на YouTube).
• У 2019 році колишній народний депутат України Тарас Козак (фракція “Опозиційний блок”), власник телеканалів “112 Україна” і NewsOne, став власником телеканалу ZIK. Козак є соратником голови політради партії “Опозиційна платформа — За життя”, проте Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не змогла довести зв’язок Віктора Медведчука з покупкою телеканалів.