Про це повідомляє американський телеканал CNN.

Нагадаємо, раніше в Міннеаполісі поліціянти затримали темношкірого чоловіка. При затриманні один з поліціянтів застосував задушливий прийом, наступивши коліном на шию чоловіка. При цьому затриманий, 46-річний Джордж Флойд, неодноразово говорив білому офіцерові, що не може дихати. Внаслідок жорстокого затримання чоловік помер. Розтин підтвердив, що причиною смерті стало задушення. 28 травня в США спалахнули масові протести проти расизму та поліційної агресії.

Відомо, що Флойд був лише одним з багатьох американців, убитих поліціянтами. Лишень двома місяцями раніше в Луїсвіллі поліцейські вбили 26-річну Бреонну Тейлор під час нічних обшуків в її будинку.

На тлі протестів журналісти CNN вирішили порівняти дані про арешти та смерті громадян від рук поліціянтів в США та інших розвинених країнах.

Смерті, пов’язані з арештами

У березні 2016 року державне відомство Bureau of Justice Statistics, яке збирає і аналізує дані, пов’язані зі злочинністю в США, опублікувало звіт в якому повідомило про 1348 випадків смерті, які потенційно могли бути пов’язані з арештами (12 інцидентів на 100 тисяч арештів).

Звіт охоплював період з червня 2015 по березень 2016 року. У нього не увійшла дані про випадки смерті, що знаходяться під юрисдикцією федеральних правоохоронних органів, в зв’язку з чим BJS визнали, що він не представляє повної картини.

Водночас за даними Інституту кримінології в Австралії з липня 2015 по червень 2016 таких інцидентів в країні було зафіксовано 21 (5 на 100 тисяч арештів).

За даними Незалежної комісії скарг на поліцію Великої Британії (ліквідована в 2018 році) з квітня 2015 по березень 2016 року таких випадків виявлено 13 (2 на 100 тисяч арештів).

 

Інфорграфіка: CNN

Кількість застрелених поліцією громадян

У звіті за 2018 рік ФБР повідомило про 407 випадки “виправданого вбивства” людей співробітниками поліції. Статистика не включає в себе дані про всі випадки, коли громадяни були вбиті співробітниками поліції.

У 2019 газета The Washington Post повідомила про 1004 застрелених на смерть. Дослідники організації Mapping Police Violence, яка створює базу даних вбивств, скоєних співробітниками поліції, в тому ж році повідомили про 1099 випадках.

Проте, навіть якщо порівнювати дані ФБР про “виправдані вбивства”, їхня кількість значно перевищує кількість зафіксованих у Німеччині, Австралії, Швеції, Великій Британії та Нової Зеландії.

Інфорграфіка: CNN

Кількість арештів

За даними ФБР, в 2018 році в США було здійснено 10 310 960 арештів. Тобто заарештовані були 3 людини з кожної сотні громадян.

У Великій Британії, за даними урядового департаменту Хоум Офіс, з квітня 2017 по березень 2018 року на кожні 100 громадян припадав 1 арешт.

Статистичне бюро Австралії в звіті за липень 2018-червень 2019 повідомило про арешт двох з кожних 100 громадян.

Інфорграфіка: CNN

Прояв насильства по відношенню до темношкірих громадян

Згідно з дослідженням Американського журналу охорони здоров’я за 2016 рік, темношкірі чоловіки страждають від насильства з боку поліцейських та гинуть від нього в три рази частіше, ніж білі.

За даними звіту дослідного центру Center for Policing Equity за 2016 рік, поліцейські в США застосовували силу до 273 темношкірих та 76 білих громадянам зі 100 тисяч затриманих.

Аналогічні оцінки в інших країнах журналістами виявлені не були.

Інфорграфіка: CNN

Кількість увязнених

За даними лондонського Інституту досліджень політики в області злочинності і правосуддя, в 2018 році США були лідером серед країн G7 за кількістю ув’язнених.

На 100 тисяч населення припадало 655 ув’язнених, водночас в Англії та Уельсі — 140, а Канаді — 114.

Інфорграфіка: CNN

Кількість ув’язнених темношкірих

Згідно з даними Bureau of Justice Statistics, темношкірі складають третину (333%) від загального числа ув’язнених в США, в той час як у Великій Британії — 12%, а Канаді — 9%.

Інфорграфіка: CNN

Підводячи підсумки, CNN зазначили, що “наявні дані змальовують чітку і хвилюючу картину і пояснюють, чому вимога реформувати поліцію і правосуддя згуртувала протестувальників так надовго”.

Нагадаємо, 30 травня під час протесту учасники влаштували погроми в магазинах. Вже 1 червня протести після вбивства поліцейськими темношкірого американця Джорджа Флойда охопили всю країну. Пізніше протести почалися в Європі і по всьому світу. Протести тривають донині.

2 червня в результаті громадських заворушень на території США, щонайменше шестеро офіцерів поліції постраждали внаслідок отриманих вогнепальних поранень. 3 червня стало відомо, що в результаті протестів загинули 13 осіб.

На тлі масових протестів в США почастішали випадки мародерства, у низці американських міст була введена комендантська година. До 4 червня кількість затриманих під час масових протестів сягнула 10 тисяч осіб.

Крім цього, за підрахунками журналістського проєкту Bellingcat, під час протестів в США офіцери поліції 157 разів застосовували силу до журналістів. Цей показник вищий, ніж за весь минулий рік.

5 червня генеральний прокурор США Вільям Барр заявив, що іноземні сили, а також екстремістські угруповання використовують протести в зв’язку зі смертю Джорджа Флойда в своїх інтересах.

Президент США Дональд Трамп порівняв учасників масових заворушень в США, з членами антифашистської організації “Антифа”, яку він раніше пропонував визнати терористичною. Потім — звинуватив рух “Антифа” в масових заворушеннях. Що це за рух можна прочитати за посиланням. 

Також Дональд Трамп погрожував, що в разі, якщо керівники штатів або міст відмовляться “вжити заходів, необхідних для захисту життя і майна їхніх жителів”, він буде посилатися на Закон про повстання 1807 року, який дозволяє президенту розгорнути збройні сили США для придушення громадських заворушень. У Пентагоні цю заяву засудили, зауваживши, що розгортання армії для придушення протестів у США недоречно. Вже 3 червня Пентагон направив 1600 військових в федеральний округ Колумбія для стримування протестів.

Генерал, ексміністр оборони США Джеймс Меттіс розкритикував президента США Дональда Трампа через загрозу використовувати військових, щоб придушити масові протести, звинувативши його в спробі “розділити країну”. Колишній глава апарату Білого дому Джон Френсіс Келлі погодився з думкою Меттіса.

На тлі протестів та неоднозначної реакції президента республіканці засумнівалися, чи підтримають Трампа на виборах. Вже 7 червня перший сенатор-республіканець взяв участь в акціях протестах. Ним став сенатор від штату Юта Мітт Ромні, який приєднався до протестуючих у Вашингтоні.