Про це повідомляють #Букви.

Із цього дня починається Успенський піст, який завершиться за  два тижні, 28 серпня, – на свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Це свято серед православних з’явилося в IX столітті й прийшло до нас з Візантії. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Святиню носили   Константинополем з метою “відвертання хвороб” та епідемій. За допомогою хреста освячували воду, аби вона стала чистішою. Звідси й назва Спас на воді.

Нині під час церковного богослужіння хрест виноситься на середину храму, де відбувається поклоніння йому.

Історія свята

Маковія – це народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, яке відзначають у перший день Успенського посту 14 серпня.

Свято пов’язане із вшануванням пам’яті семи братів-мучеників Маккавеїв та їхньої матері Соломонії, а також праведного Єлеазара.

Так, у 166 році до Різдва Христового за указом сирійського царя Антіоха Єпіфана в Єрусалимі та всій Юдеї запроваджувалися язичницькі звичаї.

Проте праведний Єлеазар, Соломонія та її сини не хотіли вклонятися язичницьким богам.

Дев’яносторічний старець – законовчитель Єлеазар за свою віру був засуджений, пішов на муки та катування й помер в Єрусалимі.

Мученицькою смертю загинули і сім братів Маккавеїв, учні Єлеазара, — Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Евсевон, Адим та Маркел.

Соломонія бачила смерть кожної своєї дитини. Коли залишився останній наймолодший брат, то Антіох запропонував Соломонії вмовити сина, аби той поступився. Проте Соломонія тільки укріпила сина в вірі. Він був закатований.

Після смерті всіх дітей мученицьку смерть прийняла і сама Соломонія.

Мученицька смерть братів Маккавеїв надихнула священника Маттафію і його синів на повстання проти жорстокого правителя. Повстання очолив один із синів Маттафії Юда, який вирізнявся хоробрістю і мужністю. За ці риси та на згадку про мучеників він був також названий Маккавеєм.

Юда загинув героїчною смертю. А остаточно розгромив війська загарбників його брат Симон. Він очистив від чужинців Єрусалим і храм Господній.

Ікона святих мучеників Маккавеїв, Єлеазара і Соломонії. Фото: risu.ua

Медовий Спас чи Спас на воді

Варто зазначити, що Маковія звикли ще називати Медовим Спасом. Проте, як розповідали раніше #Букви, така назва – швидше російська традиція.

Так, у книжках Василя Скуратівського “Дідух: свята українського народу” та Олекси Воропая “Звичаї нашого народу” немає згадки про три Спаси (медовий, яблучний, горіховий). Та й назви в українців інші.

У народі свято 14 серпня називають “Маковея” або “Маковій”. В цей день українські селянки виносили на город зібраний мак, щоб його провіяти.

Ще одна назва – Спас на воді. В цей день святили воду і колодязі.

Ось як описує освячення води етнограф Олекса Воропай:

“Існує переказ, що в Києві до року 1890-го жила старенька бабуся, що називалася Козелецька; вона вже тоді мала сто двадцять років і на диво добре зберегла свої сили: до самої смерти вона могла дещо робити в хаті. Пам’ять її теж добре збереглася, Козелецька пам’ятала ті часи, коли на місці теперішнього Хрещатика були малодоступні хащі, що поросли віковими дубами та осокорами. Вона ж розповідала, що тоді існував у Києві звичай — на Маковея всі кияни сходилися та з’їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення повинно було з’являтися на водосвяття в козацькому одязі. Шкода, що той добрий звичай не зберігся й досі”.

Докторка історичних наук, професорка Валентина Борисенко також зазначала, що поділ на горіховий, яблучний, медовий Спас не був притаманний українському народу.

“У 90-х роках минулого століття, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано свято 6 серпня за старим стилем, аматори від етнографії придумали кілька Спасів — горіховий, яблучний, медовий. Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас — 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом”, – пояснювала науковиця.

Фото: з відкритих джерел

Традиції на Маковія

У цей день до церкви дівчата та жінки несли букети квітів. До букета брали купчаки (календулу), чорнобривці, стояни (цинію), дикий соняшник та голівки маку.

Мак мав в українській культурі сакральне значення, як насіння, що захищає від нечистої сили.

Маком-видюком обсипали дім, щоб його оминали відьми.

І донині цього дня у храмах освячують букети з трав та квітів – “маковійчики”. Такі букети зазвичай компонують із квітів і трав (чорнобривців, барвінку, м’яти, чебрецю, любистку тощо). Але обов’язково в “маковійчику” мають бути стиглі голівки маку.

На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. А жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків, щоб господарство процвітало.

Водночас на Поділлі святили снопи із трав і овочів. З ними обходили будинки, двори та городи, аби наступний рік був урожайним.

Освяченими “маковійчиками” вдома зазвичай прикрашали образи і зберігали до весни. Їх за потреби використовували як оберіг та зілля. Висушеними травами господині підкурювали корів, аби були здоровими. З маковійного зілля робили купелі для немовлят, а дівчата мили ним волосся. Весною мак сіяли в городі, а квіти на Благовіщення дівчата вплітали у волосся.

Фото: з відкритих джерел

Обрядовою їжею на цей день Олекса Воропай називає “шуліки”. Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа досить смачна, а особливо її люблять діти.

Як уже зазначалося, свято Маковея ще називається в народі “Першого Спаса”, або “Спаса на воді”. Відтак, хворі пропасницею купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою.

На Чернігівщині на Маковія пекли коржики з маком у вигляді ромбів (символи родючості) або ж пиріжки з маком.

Ні Скуратівський, ні Воропай у своїх книгах не згадували про традицію освячення меду на Маковія.

  • 11 серпня всі православні християни відзначали день Різдва Миколи Чудотворця. #Букви розповідали про історію свята.