В УПЦ МП заявили, що вони «не підпадають» під дію закону про перейменування

27 грудня Конституційний суд України визнав відповідним українському законодавству закон про перейменування Української православної церкви Московського патріархату. Водночас голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП Климент заявив, що це рішення їх "не стосується".

Вівторок, 27 грудня 2022, 19:06

Про це повідомляє пресслужба УПЦ МП.

Конституційний суд України повідомив, що визнав конституційними поправки до статті 12 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, згідно з якими церкви, що мають релігійні центри управління у РФ, повинні вказати це у своїй назві.

Коментуючи рішення, Климент заявив, що згаданий закон не має відношення до них.

“У нас є статутні документи. У них чітко зазначено, що Українська Православна Церква не керується жодними центрами за кордоном, а її адміністративний центр знаходиться у Києві. Тому дія цього закону на УПЦ не поширюється. Але, виходячи з тих спекуляцій щодо нашої церкви, які ми спостерігаємо і в ЗМІ, і в заявах чиновників, існує небезпека переслідування УПЦ, з використанням далеко не правових механізмів”, – наголосив він.

Раніше лідер партії “Європейської Солідарності” Петро Порошенко наголосив, що рішення ухвалено з затримкою у понад три роки.

Московська церква не має маскуватись під українську, церкві окупанта – не місце в Україні! Органам виконавчої влади належить завершити розпочату ще у 2018 році роботу і сприяти об‘єднанню українських православних в українській Церкві”, – зазначив він.

Варто також зауважити, що намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло (Лебідь) звернувся до президента України Володимира Зеленського із проханням залишити Успенський та Трапезний собори Українській православній церкві Московського патріархату.

За словами митрополита Павло, 26 грудня директор державного заповідника “Києво-Печерська лавра” заявив йому, що 31 числа закінчується строк оренди Успенського та Трапезного соборів на території Верхньої Лаври.

Своєю чергою, Міністерство культури рекомендуватиме Лаврському заповіднику не продовжувати угоду з УПЦ МП на оренду Успенського собору й Трапезної церкви у Верхній Лаврі.

Довідка. 15 грудня 2018 року у Софії Київській відбувся Об’єднавчий церковний собор. На ньому духовенство створило єдину помісну Православну церкву України.

Шлях до незалежної Української Церкви був довгим і важким. Перші зусилля було здійснено ще 100 років тому, за часів Гетьманату та Директорії – але створенню української помісної церкви завадили більшовики.

Після того, як Україна стала незалежною, спроби відновилися. У цьому вагому роль відіграв предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет. Однак, багато років поспіль Москва не давала розвиватись цьому процесу.

Лише в 11 жовтня 2018 року Синод Вселенської патріархії оголосив, що Російська православна церква втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір’ю України є Константинополь.

Вже 15 грудня на Об’єднавчому церковному соборі було створено Українську Православну Церкву.

Завершальний акт у створенні помісної Православної церкви відбувся 6 січня 2019 року – в Патріаршому храмі Святого Георгія відбулося вручення Томосу про автокефалію та божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Томос означає повну самостійність церкви в ухваленні рішень. Після отримання Томосу ПЦУ вийшла з-під влади РПЦ та підкоряється тій, яка дає автокефалію – тобто Константинопольському патріархату.

Теги: зобов'язання, Конституційний суд, московські попи, рішення, УПЦ МП

Межа у Telegram

Підписатись