ВАКС не задовольнив позов заводу Коломойського і підтвердив законність закриття «Роттердам+»

Вищий антикорупційний суд визнав законними та обґрунтованими дії прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який прийняв рішення про повторне закриття справи “Роттердам+”.

Понеділок, 25 січня 2021, 19:47

Відповідне рішення винесла слідча суддя Віра Михайленко, трансляція засідання велася на YouTube-каналі Вищого антикорупційного суду.

“Слідча суддя постановила: у задоволенні скарги адвоката АТ “Нікопольський завод феросплавів” про відвід прокурора САП у кримінальному провадженні (“Роттердам+”, – ред.) відмовити”, – повідомила суддя.

Дії прокурора САП оскаржував “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ) бізнесмена Ігоря Коломойського. Цей завод за даними Національного антикорупційного бюро, є єдиним “потерпілим” у справі “Роттердам+”.

Також колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду підтвердила рішення першої інстанції про обґрунтованість закриття справи про “Роттердам+”.

Рішення судді вступило в законну силу з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Справу “Роттердам+” перший раз було закрито 27 серпня 2020 р.

Що відомо про “Роттердам+”

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”, який був ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, через формулу “Роттердам+”.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності.

Слідство наполягало, що внаслідок зазначених дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

  • У серпні Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про часткове закриття кримінального провадження щодо формули “Роттердам+”.
Теги: Роттердам, ВАКС, Ігор Коломойський, суд

Межа у Telegram

Підписатись