Про це повідомляє британське видання The Guardian.

Напередодні археологи виявили новий архітектурний пам’ятник епохи неоліту. Йдеться про шахти, вириті понад 4,5 тисяч років тому навколо поселення Даррінгтон-Воллс, де проживали будівельники Стоунхенджа.

Стоунхендж

Фото: Крістофер Ізон

У дослідженні нововиявленої об’єкту брав участь консорціум археологів з університетів Бредфорду, Бірмінгему, Сент-Ендрюсу та Віденського університету. Генрі Чепмен, професор археології в Університеті Бірмінгему, назвав це відкриття “неймовірним”, а Річард Бейтс, геолог з Університету Сент-Ендрюсу, сказав, що пам’ятник дає уявлення про те, наскільки насправді складноорганізованим було суспільство будівельників Стоунхенджа.

Наразі виявлено близько 20 таких шахт, проте фахівці припускають, що їх було понад 30. Розкопки в місцях, де, як передбачається, можуть знаходитися інші шахти, ускладнені у зв’язку з тим, що ці ділянки заселені.

Діаметр кола, утвореного шахтами, становить 2 кілометри. Кожна шахта має глибину в 5 метрів та діаметр 10 метрів. Масштаб споруди вразив археологів.

“Це безпрецедентна знахідка, що має велике значення для Великобританії. Головні дослідники Стоунхенджа і його ландшафту були вражені масштабом споруди і тим фактом, що до сих пір він не був виявлений.

Розмір шахт і контуру навколо Даррінгтону унікальний. Це демонструє значення Даррінгтон-Воллс Хенджу, складність монументальних структур в ландшафті Стоунхенджа, а також здатність і бажання неолітичних громад записувати свої космологічні системи вірувань у такий спосів і в такому масштабі, які ми ніколи раніше не очікували. Я не можу не звернути увагу на зусилля, які потрібні були б для риття таких великих шахт за допомогою інструментів з каменю, дерева та кістки”, — зазначив провідний археолог проєкту, професор Вінсент Гаффні.

Гаффні також зазначив, що знахідка свідчить про те, що ранні жителі Великобританії розробили власний спосіб підрахунку, оскільки побудова чогось такого розміру вимагала ретельного планування.

Ще невідомо, з якою метою ці шахти могли бути вириті. Передбачається, що кордон, утворений шахтами, міг направляти людей до священного місця, розташованого в центрі поселення, або ж навпаки — застерігві від проникнення в нього.