Авіасполучення з Україною – реальність чи популізм? 
Про це повідомляють #Букви.
Зокрема, суд розпочав дослідження сьомого тому справи. Однак суддя на початку засідання відхилила клопотання захисника Антоненка про те, щоб його підзахисному дозволили перебувати на розгляді справи поруч зі своїми адвокатами, а не у скляному боксі.
Зокрема, суд дослідив низку матеріалів з камер відеонагляду з будівель, розташованих на місці вбивства журналіста, а також поблизу нього. Прокурор стверджує, що ці відеоматеріали відтворюють пересування підозрюваних Антоненка, Дугарь та Кузьменко у ніч перед злочином та напередодні його скоєння.
Цікаво, що під час засідання прокурор продемонстрував відеодоказ того, що начебто підозрювана Дугарь фотографувала камеру відеонагляду. Однак він не зміг не пояснити, для чого вона це робить та чому саме одну камеру, а не всі. Зокрема, представник обвинувачення порадив поставити це запитання слідству.
За даними кореспондента #Букв, деякі відеодокази були настільки низької якості, що ідентифікувати осіб на них практично неможливо. Тож захист підозрюваних вимагає вилучити їх зі списку доказів через невідоме джерело походження та технічні помилки під час оформлення. Однак суддя заявила, що дасть оцінку важливості цих відео під час написання вироку.
Суд продовжить вивчення доказів 13 квітня.
Що відомо про справу Шеремета?
Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо на початку грудня 2019 року. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.
Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.
21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.
#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.
Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.
В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.
18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.
25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.
Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою понад рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. В лютому він написав листа, у якому розповів, що побоюється за своє життя.
- 16 березня під Шевченківським районним судом Києва проходила акція на підтримку Андрія Антоненка.
- Того ж дня судове засідання у справі не відбулося, оскільки Антоненка не доставили до суду.
