Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Зокрема, документ підтримали 248 народних обранців.

“Проєкт закону спрямований на забезпечення повноти імплементації положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів”, – йдеться в пояснювальній записці.

Зокрема, зміни до статті 8 Кримінального кодексу передбачають запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, тобто такої дії законодавства про кримінальну відповідальність, яка не пов’язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою національним інтересам держави.

Також КК доповнили статтею 311, якою запроваджується кримінальна відповідальність військових командирів, інших осіб, що фактично діють як військові командири та інших начальників.

Законом внесено зміни до ст. ст. 44 (“Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності”), 49 (“Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності”), 68 (“Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті”), 69 (“Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом”), 74 (“Звільнення від покарання та його відбування”), 80 (“Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку”) Кримінального кодексу для встановлення норм про особливості кримінальної відповідальності за агресію, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.

Крім того, документом виключено із Кримінального кодексу ст. 432 “Мародерство”, 433 “Насильство над населенням у районі воєнних дій”, 435 “Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею”.

Також у Розділі ХХ Особливої частини Кримінального кодексу передбачено особливості кримінальної відповідальності за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Варто зазначити, що ряд опозиційних нардепів вимагали відправити цей законопроєкт на доопрацювання.

Основні нововведення:

Згідно з законом, планування, підготовка, ініціювання або здійснення особою, яка здатна фактично здійснювати контроль або керівництво над політичними чи військовими діями держави, акту агресії, що через його характер, серйозність і масштаб є грубим порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй, – караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Також каратимуться позбавленням волі на строк від шести до дванадцяти років умисне вчинення у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом:

  • прямого або непрямого переміщення частини цивільного населення держави-окупанта на окуповану територію, а так само непрямого переміщення всього чи частини населення окупованої території як у межах цієї території, так і за її межі;
  • примушування військовополоненого чи іншої особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, до служби у збройних силах протилежної сторони конфлікту;
  • примушування громадян протилежної сторони конфлікту до участі у військових діях проти їх власної країни, навіть якщо вони перебували на службі у збройних силах такої протилежної сторони до початку збройного конфлікту;
  • необґрунтованої затримки репатріації військовополоненого чи іншої особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, після закінчення бойових дій.

Крім того, позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років каратиметься умисне вчинення (заподіяння) у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом чи збройним конфліктом неміжнародного характеру стосовно особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права:

  • депортації населення, тобто примусового і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщення (виселення) однієї чи кількох осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, на територію іншої держави;
  • насильницького переміщення населення, тобто примусового і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщення (виселення) однієї чи кількох осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, в іншу місцевість у межах однієї й тієї самої держави;
  • вербування або залучення особи, яка не досягла п’ятнадцяти років, до складу збройних сил чи інших державних військових формувань, або інших, окрім державних, формувань (груп), що беруть участь у збройному конфлікті, а так само використання такої особи для участі у бойових діях;
  • позбавлення особи, що перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, права на справедливе та належне судочинство;
  • діяння, що посягає на людську гідність;
  • захоплення або тримання особи як заручника;
  • незаконного позбавлення волі;
  • зґвалтування, сексуальної експлуатації, примусової вагітності, примусової стерилізації або будь-яких інших форм сексуального насильства;
  • катування або іншого нелюдського поводження, у тому числі незаконного проведення будь-якого роду дослідів над людиною, застосування до неї незаконних методів лікування, незаконного вилучення у неї анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації або крові з метою донорства;
  • заподіяння середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження;
  • поранення особи, зазначеної в підпункті 3 пункту 2 примітки до цієї статті.

Вчинення умисного вбивства у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом чи збройним конфліктом неміжнародного характеру стосовно особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

  • У вересні минулого року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який створить механізм покарання за військові злочини (зокрема, в незаконно анексованому Криму і на окупованому Донбасі).