Про це в ефірі авторської програми Юрія Луценка “Прямим текстом” на “5 каналі” повідомив експосол України в Білорусі (2010-2011), представник України в політичній підгрупі ТКГ (2018-2019) Роман Безсмертний.

Луценко, зокрема, запитав у Безсмертного, звідки, на його думку, білоруси могли отримати інформацію щодо “вагнерівців” – “з Києва чи з Москви”.

У відповідь Безсмертний заявив, що злив інформації міг відбутися лише з Києва.

“Для мене очевидно, що злив інформації відбувся з Києва. І я навіть по інформації, яка на той момент була, і по розумінню, що таке Білорусь, можу вказати, в які пункти це робилося, через кого канал цей працював, та хто із присутніх на нараді (у президента Зеленського, – ред.) народив цю ідею, хто забезпечив технологічно цей напрямок і хто рішення прийняв”, – наголосив Безсмертний.

За його словами, передачу інформації міг забезпечити голова Офісу президента України Андрій Єрмак через міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея.

“Ми повинні розуміти, що це за держава – Білорусь. Це держава, яка знаходиться в руках однієї людини. Біля нього є тільки одна особа, яка має постійний прямий зв’язок із контрагентами в Києві. Це міністр закордонних справ Білорусі нинішній, Володимир Макей… Його візаві могла бути тільки одна людина – це керівник Офісу (президента України, – ред.), тому що це відповідний рівень. А чи міг хтось із українського боку виходити безпосередньо на Лукашенка? Даруйте, але для того, щоб з ним говорити, треба розуміти, що це – особа статусного характеру. З ним могла говорити тільки перша особа“, – розповів Безсмертний.

Він також зазначив, що без такої розмови між українською та білоруською стороною “не могла відбутися передача документів” щодо “вагнерівців”.

“Бо треба розуміти – це 31 особа, з яких частина були “підсажені”. Тобто їх треба було сегментувати. Це означало, що був ще “поштальйон”, який передавав документи. У зв’язку з тим, що, як всі знають, затримали не всіх одразу. Це означає, що їх сегментували по частинах. А затримували з відповідним зовнішнім “театром”, пам’ятаєте, шеврони показували – ну, як це завжди робиться”, – пояснив Безсмертний.

Він наголосив, що “рішення приймав безпосередньо президент, бо це рішення ніхто інший не міг приймати, а от контакт забезпечував керівник Офісу”.

Читайте також:

«Вагнерівці»: на Банковій відмовилися говорити з Bellingcat і намагаються перешкодити розслідуванню, – журналіст

Безсмертний висловив думку, що в Офісі Зеленського не усвідомлювали на той момент відповідальність за цю спецоперацію.

“На хвилинку давайте задумаємось: у кабінеті президента перебувають люди, які за своє життя взагалі не усвідомлювали, що таке рішення і наслідки. Вони взагалі продовжують грати роль. За винятком керівника ГУР Міністерства оборони і заступника голови Служби безпеки. Всі інші в цій ситуації або випадкові люди, або люди, які будь-якої миті можуть повернути свій флюгер в будь-який бік”, – заявив він.

Безсмертний додав, що всі відповіді щодо мотивів зриву спецоперації має дати слідство.

“Я зараз кажу про першу людину, яка не усвідомлювала відповідальності за рішення, яке приймає. Всі інші виконували свої обов’язки так, як їм належало по службі”, – підсумував Безсмертний.

(На відео – з 1 год. 1 хв.)

Що відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?

Наприкінці липня правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. У правоохоронних органах заявили, що була отримана інформація про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З  33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента.

Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

  • 4 вересня народний депутат України від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що Служба безпеки України проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.
  • 9 вересня суд зобов’язав Службу безпеки України відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.
  • 29 вересня у Верховній Раді України вперше розглянули в залі електронну петицію. Вона стосувалася створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування можливої державної зради в справі “вагнерівців”.
  • Співголова фракції “Європейської Солідарності” Артур Герасимов зазначав, що постанова про створення ТСК у справі “вагнерівців” блокується у Верховній Раді командою президента Володимира Зеленського.
  • У лютому з’явилася інформація, що колишнього голову Головного управління розвідки (ГУР) Василя Бурба, який дав свідчення про провал операції із захоплення російських терористів в Білорусі, виселили з будинку і прибрали охорону. У Національній поліції заперечували, що позбавляли державної охорони Бурбу.