Про це йдеться в історіях про полонених військових медиків України.

Андрій Найман народився 1992 року, він був лікарем-неврологом, а також начальником неврологічного відділення 555 військового шпиталю у Маріуполі.

Андрій навчався у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, на факультеті підготовки лікарів для Збройних сил України до 2016 року. Наступні два роки знання здобував в українській військово-медичній академії.

З 2018 року проходив службу в Маріуполі. Коли на базі 61-го мобільного шпиталю було створено 555-й гарнізонний, очолив неврологічне відділення. Надавав медичну допомогу як військовослужбовцям, так і цивільному населенню.

24 лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, перебував у шпиталі. Першого ж дня зрозумів, в яких умовах доведеться працювати, проте варіанту втекти чи порушити присягу не існувало.

У повідомленні зазначається, що за будь-якої можливості Андрій намагався виходити на зв’язок, жодного разу не нарікав на складнощі й не скаржився.

“Живий, працюємо” – зазвичай цю фразу казав Андрій.

Коли російські армійці завдали авіаудару по шпиталю у Маріуполі, будівлю було зруйновано. Тоді весь медичний персонал разом із пораненими розділився на дві групи. Андрій в складі однієї з груп долучився до українських військових на “Азовсталі”.

До 18 травня 2022 року – під постійними авіаударами, артилерійськими обстрілами, під час штурмів заводу, в нелюдських умовах, в імпровізованому госпіталі – разом із колегами Андрій надавав медичну допомогу пораненим. Росіяни намагались знищити їх з моря, з повітря і суші, проте вони продовжували робити більше, ніж видається можливим.

Після виходу за наказом командування з “Азовсталі” Андрій і досі перебуває в російському полоні.

Довідково. 16 липня 2022 року маріупольський військовий шпиталь №555 мав відзначати свою першу річницю. Але 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабну атаку на мирні міста України. Госпіталь знаходився у Кальміуському районі, неподалік комбінату імені Ілліча. З перших же днів повномасштабного вторгнення російські військові атакували будівлі шпиталю усіма можливими способами – мінометами, артилерією і авіабомбами.

16 березня внаслідок авіаудару було знищено останній працюючий корпус шпиталю. Ті, кому вдалося вижити – і лікарі, і поранені – перебазувалися до локацій заводів Ілліча та “Азовсталі”. Майже рік військові медики перебувають у російському полоні.