Про це повідомляє американська газета The New York Times.

У понеділок вранці профспілкові працівники видання The New Yorker представили вебсайт, на якому розміщено  вимоги про підвищення заробітної плати та появи медичного страхування. Вони також попередили, що “почуваються на межі страйку”.

Ввечері вівторка, 8 червня, співробітники ЗМІ, які видає Condé Nast, влаштували марш від кампуса Нью-Йоркського університету до сусіднього будинку, де мешкає головна редакторка Vogue та ікона моди Анна Вінтур.

Крім Vogue та The New Yorker видавництво випускає чимало популярних журналів, зокрема, Bon Appétit, GQ, Wired, Vanity Fair. Більшість протестувальників були фактчекери та члени редакційного персоналу, які входять до профспілки, що почала свою діяльність три роки тому. Серед демонстрантів були й співробітники ще інших видань Condé Nast з профспілковим представництвом — цифрових видань Ars Technica і Pitchfork.

Чому протестувальники зверталися до Вінтур?

За словами фактчекерки та голови відділу в The New Yorker Наталі Мід, профспілка обрала для проведення акції саме район проживання Вінтур, тому що вона була “довіреною особою” Condé Nast. Навесні минулого року професійною спільнотою широко обговорювався статус Вінтур, але це не призвело до її звільнення.

Вінтур почала працювати в Condé Nast як редакторка американського видання Vogue понад три десятиліття тому. У 2013 році вона була призначена художнім директором Condé Nast, а у 2019 році — консультанткою з глобального контенту.

Наприкінці 2020 року вона стала світовим головним контент-директором і глобальним редакційним директором, тож за  нею останнє слово в питанні щодо того, що публікує Condé Nast.

Є одне видання Condé Nast, яке пані Вінтур не курує — The New Yorker. Його з 1998 року очолює Девід Ремнік.

Протестувальниці з плакатами “Справедлива зарплата вже зараз”, “Ви не можете з’їсти престиж” та іншими. Фото: The New York Times

Що вимагають протестувальники?

За даними профспілки, деякі робітники з Нью-Йорка заробляють 42 тисячі доларів на рік. Профспілка вимагає для своїх членів базову зарплату в розмірі 60 тисяч доларів.

Женев’єва Бормес, молодший редактор обкладинок у The New Yorker зауважила, що заробляла 53 тисячі доларів на рік, хоча пропрацювала в журналі понад 5 років. За її словами, її зарплата становила 33 тисяч доларів, коли вона почала працювати у 2016 році. На її думку, журнал розраховує на працівників, в яких є певна фінансова подушка.

“Люди різного походження не можуть дозволити собі там працювати”, — вважає вона.

Чимало штатних працівників New Yorker вважаються фрилансерами та не мають права на об’єднання в профспілки. Профспілка закликає таких працівників не публікувати статті та не виконувати іншу роботу для журналу.

Історія спротиву  The New Yorker та  Condé Nast

Співробітники The New Yorker ведуть переговори з Condé Nast з приводу заробітної плати, медичних пільг та інших питань з 2018 року. Але до цього працівники медіа не виходили на страйки.

У січні співробітники New Yorker на один день звільнилися з роботи. У вересні співробітники відмовилися працювати на щорічному фестивалі New Yorker, що отримало підтримку  деяких  членів Конгресу США. У березні профспілки журналу спільно з профспілками Ars Technica і Pitchfork проголосували за санкціонування страйку.

Компанія намагалася запобігти акції протесту. Ввечері понеділка було розповсюджено лист із засудженням проведення акції саме під будинком Вінтур, оскільки “атака на приватний будинок людини та публічне розкриття інформації про його місцеперебування неприпустимі”. Але профспілка звинуватила компанію в спробі перешкодити захищеній законом узгодженій діяльності.

За словами Наталі Мід, під час нещодавніх перемовин компанія запропонувала мінімальну суму в 54,5 тисячі доларів. Натомість це менше, ніж вимагають протестувальники, але представниця Condé Nast заявила, що компанія домоглася прогресу в перемовинах.

Протестувальниці з плакатами “Ви не можете з’їсти престиж”, “Справедлива зарплата вже зараз”. Фото: The New York Times