Про це поінформували в прес-службі Національного банку України.
“Відразу хочемо заспокоїти: закон суттєво не змінить життя 95 % клієнтів банків, адже вони вже ідентифіковані. Закон не змінює звичайні операції громадян. Приймався він для того, щоб зіпсувати життя схемникам, а не ускладнити життя простим людям”, – відзначили в НБУ.
У Нацбанку уточнили, що ті зміни, які прописані в законі, всі учасники ринку можуть впровадити до кінця року. Для цього є перехідний період.
У Національному банку також оприлюднили відповіді на найактуальніші запитання, які можуть виникнути в українців (зокрема, щодо грошових переказів):
1. Що тепер з оплатою комуналки?
Нічого нового. Ідентифікація платника комунальних послуг не потрібна, як і інших простих платежів.
2. Хочу перевести родичу 10 тис. гривень з карти на карту. Чи є якісь обмеження?
Немає ніяких змін для переказів з картки на картку. Можна вільно переводити гроші в межах сум, дозволених банком. У банку вже є вся інформація про власника карти. Відтак, це ідентифікований клієнт.
3. Якщо потрібно перевести 10 тисяч грн готівкою? Як краще це зробити і чи потрібна додаткова перевірка?
Здійснити цю операцію можна у відділенні банку.
При здійсненні операцій на суму понад 5 тисяч гривень в банківських касах буде необхідно показувати документ, що засвідчує особу (паспорт).
Інший спосіб – переказ через термінали самообслуговування, банкомати з функцією прийому готівки. Тут особистість буде необхідно підтвердити за допомогою карти (отже, необхідно мати рахунок).
Як відзначили в НБУ, якщо термінал має зчитувач даних з картки, то операцію можна провести “і на 10 тис. грн, і на 20 тис. грн”. Якщо ж такого зчитувача немає, і верифікацію провести неможливо, то переказ коштів можна здійснити в межах ліміту до 5 тисяч гривень. Ті фінансові компанії, які не обладнали термінали зчитувачами, можуть це зробити до кінця року.
На практиці це нововведення означає, що анонімно не можна буде, наприклад, поповнити чиюсь карту, а також зробити грошовий переказ на суму понад 5 тисяч гривень.
4. Як поповнювати кредитку через термінал?
Принцип аналогічний: до 5 тис. гривень без ідентифікації. Від 5000 – у відділенні банку або через Програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), що технологічно може забезпечити перевірку платника.
5. Якщо людина орендує квартиру за 10 тис. гривень на місяць і раніше переказувала ці гроші власнику квартири на карту. Тепер потрібно дробити платіж?
Дробити платежі на частини не потрібно, оскільки для переказів з картки на картку закон нічого не змінює.
“Якщо ви будете поповнювати картку через термінал, то все залежить від того, чи є у такого терміналу ліміт. Якщо він встановлений на рівні 5 тис. грн, то більше ви переказати не зможете”, – уточнили в НБУ.
6. Якщо двічі перевести по 5 тис. гривень на карту, її не заблокують?
Ні. Як пояснили в НБУ, це низькоризикова операція.
“Поодинокі перекази на 10 чи 20 тис. грн не цікавлять тих, хто їх перевіряє. І потреби у підтвердженні походження коштів тут немає. Закон про фінмоніторинг про інше. Банки мають фокусуватись на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. гривень, а також на незвичайних операціях клієнтів. Наприклад, клієнт займається 10 років торгівлею овочів, а потім переказує гроші за оплату металолому на сотні тисяч гривень”, – розповіли в прес-службі
7. Якщо людина купує телевізор в інтернет-магазині за 40 тис. гривень, які тут “підводні камені”?
Якщо платити карткою – то нічого нового (якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника).
“Якщо доставка телевізора буде через поштового оператора, а оплата накладеним платежем – то згадуємо про правила роботи з готівкою. Поштовик попросить у вас особисті документи”, – поінформували в НБУ.
8. Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти?
Ви вже ідентифікований клієнт, якщо у вас є валютний рахунок у банку. Жодних лімітів і обмежень в такому випадку не встановлено.
9. Хочу переказати 10 тисяч гривень за допомогою міжнародної системи переказів. Чи потрібна ідентифікація?
Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати і верифікувати платника. Тобто клієнту потрібно мати з собою паспорт і пояснити, що це за платіж, наприклад, вказати в реквізитах, що це допомога родичам.
10. Якщо людина йде до відділення банку здійснити переказ на 100 тис. гривень або відкривати депозит на 150 тис. гривень. Вона взяла з собою паспорт. Довідка про доходи потрібна?
Ні, не потрібна. Клієнти банків не повинні надавати інформацію про джерела походження коштів за простими операціями на “допорогові” суми.
Підтверджувати походження коштів потрібно тільки під час великих операцій – більше 400 тис. гривень.
11. А якщо переказ на 500 тис. гривень, а джерел походження немає? Чи заблокують рахунок і чи “заморозять” кошти на ньому?
Як роз’яснили в НБУ, банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.
“Ви ж коли відкривали рахунок, то заповнювали анкету, вказували інформацію про себе та доходи. Банк знає історію операцій клієнта і знає, які операції є звичними для нього. Погодьтеся, дивно, якщо студент, який щомісяця отримує стипендію одну тисячу гривень, а потім купуватиме квартиру за мільйон гривень?! Водночас абсолютно нормальною це буде операція для клієнта із середнім або вищим за середній рівнем доходів”, – зазначили в Національному банку.
12. Як користуватися електронним гаманцем, якщо тепер потрібна ідентифікація? А для поповнення мобільного рахунку вона теж потрібна?
Так, ідентифікація і верифікація власників електронних гаманців необхідна. Але не таких гаманців, які використовуються для оплати мобільних послуг (для них зроблено виняток у законі).
Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їхній паспорт та ідентифікаційний код.
- Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.
- 6 грудня минулого року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт про протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. Згодом його підписав президент Володимир Зеленський.
