#Букви поспілкувалися з Дмитром Кухарчуком, командиром 2 батальйону 3 ОШБр – батальйону, люди якого також брали участь у штурмі позицій окупантів.

– Скільки тривала операція?

– Ці території пвк “вагнер” зайняли ще на початку січня. Ну як зайняли, власне пригожин сам зізнався що на взяття у нього пішло близько 500 людей двохсотими, втрати у трьохсотих у такому випадку можуть вимірюватись тисячами. Але якщо враховувати, що іншою стороною власні втрати завжди применшуються – можемо припустити що вони ще більші.

Тому коли хтось заявляє що щось зайняв – потрібно ставити питання: якими зусиллями і чи співмірні вони були з поставленою задачею? Якщо виходити з традиційного російського контексту “мамки еще нарожают”, – то, мабуть, для них так. 

– Хто брав участь у штурмі? 

– Всі сили і засоби, використані у штурмі, власне є силами і засобами 3 ОШБр у складі ТГр “Азов”, окрім артилерії старшого начальника і суміжних підрозділів, які нас підтримували саме артилерійським вогнем. 

– Чим важливий цей плацдарм?

– Щодо стратегічного плацдарму можу відповісти лише те, що як командир батальйону, я працюю на тактичному рівні з виходом на оперативний, а стратегія – то вже до ясних чинів, а чисто моя субʼєктивна думка, що ці території  важливі тим, що вони відкривають російській стороні можливість перерізання української логістики і як наслідок – можливість виходу у фланг на Часів Яр і створення плацдарму для наступу на Костянтинівку, Дружківку, Слов’янськ і Краматорськ.