Про це мовиться у матеріалі The Wall Street Journal.

Війна Росії проти України та її економічні наслідки похитнули експортоорієнтовану бізнес-модель Європи. Стрімке зростання цін на енергоносії загрожує галузям промисловості, що знаходяться в центрі виробничої системи континенту, таким як хімічна промисловість і виробництво металу. Підприємства в Європі скорочують виробництво та починають перенаправляти інвестиції за кордон, зокрема до США, які заманюють іноземні компанії сотнями мільярдів доларів субсидій.

Попри потрясіння війни та інфляцію, європейська економіка продемонструвала дивовижну стійкість, зазначають у виданні. Внутрішній валовий продукт у єврозоні зріс на 1,7% за перші три квартали цього року. Це частково відображає відновлення туризму в Південній Європі цього року, чому сприяло повернення американських туристів з великими витратами після послаблення обмежень Covid-19.

Ймовірно, почався період скорочення. Опитування менеджерів із закупівель, проведене S&P Global, зафіксувало зниження активності в кожному з останніх трьох місяців року, але грудневе падіння було найменшим. Опитування німецьких підприємств також вказало на відновлення довіри до кінця року, як і опитування споживачів єврозони.

Ми можемо дивитися на новий рік зі значно меншим песимізмом, ніж очікували наприкінці літа, — зазначив економіст Німецького інституту економічних досліджень у Берліні Гвідо Балді.

Наслідки війни змінюють стосунки Європи з її найбільшими торговими партнерами, США та Китаєм.

За даними Федерального резервного банку Атланти, економіка США зараз стабільно зростає, приблизно на 3% у річному вимірі. Її підприємства прагнуть передових інженерних товарів і машин, вироблених у Європі, оскільки країна будує цілі нові енергетичні мережі.

Тим часом невдалий вихід Китаю з Covid, його все більш авторитарне керівництво та поглиблення зв’язків з Росією спонукають деякі європейські компанії шукати альтернативні ринки та джерела постачання.

За даними статистичного агентства ЄС, експорт товарів Європейського Союзу до США зріс майже на 30% за перші дев’ять місяців цього року, у порівнянні з лише 3% зростанням експорту до Китаю. Це допомогло США випередити Китай як найбільшого торговельного партнера блоку за товарами. США також стають все більш важливим постачальником сировини для Європи, зокрема скрапленого природного газу.

За словами виконавчого директора Amplifon SpA Енріко Віти, роздрібному продавцеві слухових апаратів у Мілані, який має близько 2 мільярдів євро річного доходу (що еквівалентно приблизно 2,12 мільярда доларів США), цього року зросли продажі в США. Дохід у США зріс приблизно на чверть за перші дев’ять місяців цього року порівняно з 12% для компанії в цілому.

Економіка єврозони, ймовірно, увійде в рецесію цієї зими, визначену як два квартали скорочення, але зросте на 0,5% у 2023 році в цілому, за словами економістів JP Morgan. Згідно з прогнозами, економіка США буде безперервно зростати протягом третього кварталу наступного року та на 1% у 2023 році загалом завдяки споживанню домогосподарств та інвестиціям бізнесу. Економіка Китаю, ймовірно, зросте на 4,3% наступного року, заявив JP Morgan, хоча також попередив про важкий період, оскільки Covid поширюється після послаблення суворого контролю за пандемією в країні.

Відносна стійкість Європи до історичної енергетичної кризи частково відображає щедрість уряду. За даними брюссельського дослідницького інституту Bruegel, країни єврозони виділили в бюджет близько 600 мільярдів євро, щоб допомогти домогосподарствам оплатити рахунки за електроенергію. За даними JP Morgan, державні витрати допомагають підтримувати зростання в єврозоні цього року, але не в США.

Однак державна допомога принесе лише тимчасове полегшення. Зростання вартості запозичень чинить тиск на європейські уряди з великою заборгованістю, такі як італійський, щоб скоротити дефіцит, і, як очікується, також обтяжить витрати бізнесу та інвестиції. Інфляція в єврозоні, яка склала 10,1% у листопаді, знижує купівельну спроможність працівників, чия зарплата зростає менш ніж на 3% у порівнянні з минулим роком, згідно зі статистичним агентством ЄС.

Очікується, що ціни на природний газ в Європі залишаться приблизно в сім разів вищими, ніж у США, до початку 2024 року та вдвічі-втричі вищими до кінця десятиліття, згідно з оцінками Німецької ради економічних експертів, яка консультує німецький уряд.

Цього місяця Європейський центральний банк повідомив, що продовжить підвищувати свою ключову процентну ставку, яка наразі встановлена ​​на рівні 2%, протягом кількох місяців для боротьби з інфляцією, яка, як очікується, виявиться більш жорсткою в Європі, ніж у США.

Для європейської промисловості те, як будуть розвиватися ціни на енергоносії в наступні кілька місяців, буде критично важливим, кажуть керівники підприємств. Малі підприємства в деяких секторах насилу справляються з високими цінами на енергоносії, тоді як багато великих підприємств незабаром відчують ефект після того, як досі були ізольовані хеджуванням або довгостроковими контрактами, кажуть торгові групи.

У Німеччині майже кожна четверта хімічна компанія перевела певне виробництво за кордон або планує це зробити, тоді як 40% скоротили виробництво або мають намір, за даними Німецької асоціації хімічної промисловості, сектору, в якому працює приблизно півмільйона осіб.

Дислокація в хімічному секторі починає обмежувати весь промисловий ланцюг постачання Німеччини, оскільки постачаються найважливіші продукти, включаючи пігменти, вуглецеві та скляні волокна, соляну кислоту, каустичну соду, органічні силіконові сполуки та хлорид заліза.

По всій Німеччині заводи, які споживають багато енергії, скоротили виробництво приблизно на 13% у жовтні порівняно з тим же місяцем роком раніше, хоча загальний обсяг промислового виробництва Німеччини залишився на рівні минулого року, згідно з Федеральним статистичним агентством Німеччини.

Є багато недоліків [для ведення бізнесу] в Німеччині, — сказав генеральний директор Voith Group Торальф Хааг, машинобудівної компанії, що базується на півдні Німеччини з майже 5 мільярдами євро річного доходу. Окрім високих витрат на енергоносії, Хааг перерахував високі податки, значні нові правила, включно з ланцюгами постачання, і недостатню підтримку досліджень і розробок.

Voith планує зробити близько однієї третини своїх майбутніх інвестицій у США, наразі це джерело приблизно 20%-25% його доходу. Китай також є важливим ринком, але Voith очікує більшого зростання продажів у США, Південно-Східній Азії та Африці.

Згідно з даними, у всьому ЄС прямі іноземні інвестиції скоротилися приблизно на дві третини між 2019 і 2021 роками, тоді як загальні глобальні ПІІ за цей період зросли на 11%.

Ми бачимо багато доказів того, що підприємства використовують свій потенціал в інших частинах світу та розглядають реінвестиції за кордоном, а не в Європі, – зазначив  президент Конфедерації європейського бізнесу, брюссельської торгової групи, що представляє компанії по всьому континенту, Фредрік Перссон. США є енергетично незалежними, і я думаю, що це те, що компанії вкладають у рівняння.

Тим часом фінський виробник швидких зарядних пристроїв для електромобілів Kempower Oyj планує інвестувати значні кошти в США, щоб скористатися перевагами буму відновлюваної енергії, заявив генеральний директор Томі Рістімякі. Попри те, що зараз у США менше електромобілів, ніж у Європі, нові субсидії відповідно до Закону про зниження інфляції можуть це змінити, пояснив Рістімякі. Він очікує, що США стануть для його компанії таким же ринком, як Європа.