Про це повідомила прес-служба Київської міської державної адміністрації.
Кличко зазначив, що всього було зареєстровано 4 законопроекти про столицю. Парламентський комітет схвалив один із них – № 2143-3 – без публічної дискусії, без висновків Венеціанської комісії.
“Це закон не про столицю, не в інтересах її мешканців. І йдеться не тільки про 10 % населення України – мешканців Києва. Очевидно, що норми цього закону впливатимуть на систему місцевого самоврядування всієї країни. Тому, якщо депутати ухвалять цей недолугий закон, вони діятимуть не в інтересах Києва і не в інтересах киян. А Київ стане першою жертвою централізації влади в державі”, – заявив Кличко.
Він пояснив, що законопроектом № 2143-3 передбачено зовсім інший порядок регулювання відносин, зокрема, у сферах культурної спадщини, землекористування, виборів, статусу депутатів місцевих рад. Кілька положень законопроекту дублюють норми Законів “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про статус депутатів місцевих рад”. А головне, за словами мера столиці, те, що ці норми суперечать кільком статтям Конституції України (статті 92, 118, 133, 140).
“Якщо цей закон ухвалять, – кияни зі своїх кишень платитимуть зарплату депутатам Київради. У столиці буде діяти своя, не така як у всій країні, виборча система”, – наголосив він.
Також законопроект позбавляє киян можливості ухвалити статут територіальної громади міста Києва. Через ускладнений механізм його ухвалення. Сьогодні ж на основі Конституції України можна прийняти статут територіальної громади села, селища, міста. Це стаття 19 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
“Адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування може здійснюватися тільки згідно зі статтями, передбаченими Конституцією та відповідним законом. Ця норма прописана в Європейській хартії місцевого самоврядування (стаття 8). Натомість, КМДА хочуть наділити функціями фактично правоохоронного органу, що видаватиме приписи та протести. Призначений голова КМДА зможе зупиняти рішення органів місцевого самоврядування. Тобто із КМДА роблять аналог прокуратури, що грубо порушує Конституцію України”, – підкреслив Кличко.
“Що стосується роботи Київради – тут теж законотворці здивували! Сьогодні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення і більшістю депутатів від загального складу ради. Але в законопроекті пропонують, аби рішення вважалося прийнятим, якщо його підтримає третина обранців. Тобто 27 депутатів із 80-ти! Таким чином, вперше в історії України та Європи рішення колегіального органу місцевого самоврядування можуть бути ухвалені меншістю від його законного складу! Як вам така демократія?” – додав мер Києва.
Разом із тим, за його словами, автори законопроекту вирішили, що Київський магістрат зможе управляти майном інших фізичних та/або юридичних осіб.
“Але ж органи місцевого самоврядування апріорі не можуть бути управителями майна, яке перебуває у приватній власності!” – сказав Кличко.
Також у законопроекті конкретно не визначено повний перелік повноважень Київського міського голови та голови КМДА. Хто за що відповідатиме і чи не будуть повноваження перетинатися – досі не зрозуміло.
Мер столиці підкреслив, що законопроектом узагалі не визначено такі важливі питання: гарантії виконання містом Києвом столичних функцій. У тому числі фінансові, компенсаторні механізми з Державного бюджету України. Йдеться про державні субвенції.
“Тобто, чи буде держава відшкодовувати киянам їхні витрати на утримання державного апарату, чи знову буде паразитувати на столиці, отримуючи безоплатно майно киян для розміщення своїх установ і забираючи 60 % з бюджету Києва?” – пояснив Кличко.
Крім того, у документі не визначені і взаємовідносини у сфері агломерації рівнів “столиця-регіон-місто” та принципи взаємовідносин Києва та Київської області.
“Це – не стратегічний закон, який треба ухвалити, щоб він працював протягом десятиліть. Цей законопроект спрямовано тільки на вирішення одного питання – прикриття неконституційної зміни влади у Києві”, – зазначив мер столиці.
Кличко нагадав, що Україна підписала Угоду про асоціацію, отримала безвіз, чим взяла на себе зобов’язання гармонізувати українське законодавство із європейським. А реформи такого рівня, як реформа місцевого самоврядування, повинні розглядатися Венеціанською комісією.
“Усім цим – Конституцією, принципами самоврядування та демократії, зобов’язаннями перед європейськими партнерами, депутати знехтують, якщо ухвалять такий закон. Іще й познущаються над киянами! І ключове: чому закон не презентували киянам, громадськості, експертам? Чому не було його обговорення? Знову зверху спускається чиєсь велике бажання терміново провести вибори”, – резюмував він.
- Раніше група нардепів від “Слуги народу” внесла до Ради пропозиції щодо змін до чинного закону про столицю. Серед ініціатив – позачергові вибори мера Києва 8 грудня 2019 року. Даний законопроект передбачає поділ посад голови Київської міської державної адміністрації та мера Києва.
