Про це йдеться у матеріалі CNN.

Час для президента РФ Володимира Путіна спливає, і він це знає.

Тим часом його пафос продовжується: оголосивши про анексію українських територій у п’ятницю, Путін заявив, що Луганськ, Донецьк, Запоріжжя та Херсон “назавжди” стануть частиною РФ. Він поспішає претендувати на перемогу, закріпити дрібні здобутки та домагатися миру, ведучи небезпечну політичну операцію, попри фанфари в Москві.

Він закликав Україну негайно “припинити вогонь” і “сісти за стіл переговорів”, але додав: “Ми не будемо вести переговори про вибір народу. Це зроблено. Росія не зрадить”.

Путін щосили намагається це приховати, але свою війну в Україні програє, пише аналітик CNN Нік Робертсон.

Нещодавній призов до армії 300 000 резервістів не зможе найближчим часом відіграти втрати на полях битв, а вдома він дає зворотний ефект, що веде до небезпечних політичних наслідків.

Згідно з даними росЗМІ, після призову до армії з РФ виїхало більше чоловіків військового віку – 261 000 осіб, ніж брало участь на початку повномасштабного вторгнення – за різними оцінками, від 160 000 до 190 000 осіб.

CNN не може перевірити російські цифри, але 40-кілометрові затори на кордоні з Грузією та довгі черги на переходах до Казахстану та Фінляндії свідчать про негативну реакцію та посилення уявлення про те, що Путін втрачає свою позицію.

Андрій Кортунов, який керує підтримуваною Кремлем російською “радою з міжнародних справ”, зазначив, що “Путін хоче покінчити з усім цим якнайшвидше”.

Він зазначив, що не знає, що відбувається у Кремлі, але розуміє настрій суспільства у зв’язку з величезними витратами та людськими жертвами у війні. “Багато людей почали б ставити питання, чому ми вплуталися в цю історію? Чому ми втратили так багато людей?” – каже він.

Кортунов вважає, що логічний варіант для Путіна — оголосити про перемогу та піти на своїх умовах. Але для цього “йому потрібні значні здобутки на місцях”.

І саме такою логікою, схоже, слідує Путін, затверджуючи фіктивні референдуми в Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях України та проголошуючи їх частиною РФ.

Він використовував ту саму послідовність дій, анексуючи Крим від України у 2014 році, і тепер, як і тоді, погрожує потенційними ядерними ударами, якщо Україна за підтримки своїх західних союзників спробує повернути анексовані території.

Минулої неділі радник США з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив телеканалу NBC “Meet the Press”, що Вашингтон відповість рішуче, якщо РФ розгорне ядерну зброю проти України, і чітко пояснив Москві “катастрофічні наслідки”, з якими вона зіштовхнеться.

Західні лідери також пообіцяли не визнавати регіони частиною російської території.

Президент США Джо Байден заявив, що дії Москви “не мають легітимності”, додавши, що Вашингтон продовжуватиме “завжди шанувати міжнародно визнані кордони України”. Європейський Союз заявив, що “ніколи не визнає незаконну анексію”, і назвав цей крок “подальшим порушенням незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України”.

У тому, що робить Путін, є мало нового, що робить його кроки більш передбачуваними, а отже, легшими для аналізу, вважає автор.

Курт Волкер, який був послом США в НАТО та спецпредставником США в Україні при колишньому президенті Дональді Трампі, переконаний, що Путін, можливо, готується до миру.

Фіона Хілл, яка консультувала трьох президентів США з національної безпеки щодо РФ, також зазначила, що Путін, можливо, намагається завершити гру: “Він відчуває гостру потребу в тому, що він втрачає імпульс, і тепер він намагається вийти з війни, так само як він вступив у неї”.

Якщо ці аналізи правильні, вони значною мірою допоможуть пояснити таємницю того, що сталося у Балтійському морі, йдеться у матеріалі.

Так, російські військово-морські кораблі були помічені представниками європейської безпеки в цьому районі за кілька днів до цього, повідомили джерела в західній розвідці. Північноатлантична рада НАТО назвала пошкодження “навмисним, безрозсудним і безвідповідальним актом саботажу”.

Своєю чергою, РФ заперечує свою відповідальність і заявляє, що почала власне розслідування. Але колишній глава ЦРУ Джон Бреннан сказав, що РФ має досвід завдавати такого типу шкоди, “всі ознаки вказують на певний тип диверсії, оскільки ці трубопроводи знаходяться лише на глибині приблизно 200 футів або близько того, і РФ має підводний потенціал для цього”.

Аналіз Бреннана полягає в тому, що РФ, швидше за все, є винною в саботажі, і що Путін, ймовірно, намагається надіслати повідомлення: “Це сигнал для Європи, що Росія може вийти за межі кордонів України. Тож хто знає, що він може планувати далі”.

Ще одним чинником, який пришвидшить роздуми Путіна, може бути наближення зими. Наполеон і Гітлер не змогли взяти Москву, оскільки лінії постачання, що проходили через Україну, були надто довгими та важкими взимку. Американський дипломат Курт Волкер каже, що те, що історично врятувало РФ, тепер тисне на Путіна: “Цього разу це Росія має забезпечувати лінії, намагаючись утримати свої сили в Україні. Цієї зими буде дуже важко”.

Зазнавши невдачі перед обличчям військової єдності Заходу, який підтримує Україну, Путін, схоже, має намір перевірити рішучість Заходу дипломатично, намагаючись розділити західних союзників щодо умов миру.

Волкер очікує, що Путін спершу підштовхне Францію та Німеччину, щоб “сказати, що нам потрібно покласти край цій війні, ми будемо захищати наші території за будь-яку ціну, використовуючи будь-які необхідні засоби, і вам потрібно тиснути на українців, щоб вони погодилися”.

Якщо це план Путіна, він може обернутися його найбільшим стратегічним прорахунком. У Заходу мало бажання бачити його при владі – міністр оборони США Ллойд Остін заявив про це влітку – і тим більше підвести Україну після всіх її страждань, наголосив автор статті.

Путін знає, що він у кутку, але, здається, не усвідомлює, наскільки малий простір у нього є, і це, звичайно, найбільше тривожить – чи справді він втілить свої ядерні погрози?

Можливо, війна в Україні увійшла в нову фазу, і Путін може стояти спиною до стіни, але до кінця конфлікту може бути ще дуже далеко.