Про це свідчить доповідь зареєстрованого у Фінляндії Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).

Найбільшим покупцем російських газу та нафти залишається ЄС, який споживає близько 61% російського експорту викопного палива загальною вартістю 57 мільярдів євро.

Найбільшим імпортером серед окремих держав став Китай, котрий перерахував 12,6 мільярда євро. На другому місці – Німеччина (12,1 мільярда євро), а на третьому — Італія (7,8 мільярда євро).

Обсяги імпорту впали на близько 15% у порівнянні з часом до вторгнення. Скорочення частки імпорту сталося через те, що багато країн і фірм уникали постачання з Росії. У травні зменшення попиту та знижена ціна на російську нафту обійшлися країні приблизно у 200 млн євро на день.

Проте середні експортні ціни Росії були в середньому на 60% вищими, ніж торік. Попри зниження міжнародних цін, збільшення попиту призвело до такого результату.

Китай постійно імпортував з Росії. Натомість Німеччина помірно скорочувала імпорт російської нафти. Різкого відсоткового скорочення (понад 50%) досягли Литва, Фінляндія та Естонія, а США сприяли зменшенню доходів РФ.

Здебільшого постачання російської сирої нафти було здійснено суднами, які належать компаніям ЄС, Великої Британії та Норвегії. Частка склала 68%, з яких 43% перевозили грецькі танкери. Постачання до Індії та Близького Сходу склали 80%. Крім того, 97% танкерів були застраховані у Великій Британії, Норвегії та Швеції.