Про це заявила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

За її словами, всього за час боїв періоду АТО було 11 спроб встановити більш-менш стійкий режим припинення вогню, про що сторони домовлялись у межах Тристоронньої контактної групи:

  • з 18:00 05.09.2014 року;
  • з 00:00 15.02.2015 року;
  • з 00:00 01.10.2015 року;
  • з 00:00 30.04.2016 р. (Великоднє перемир’я);
  • з 00:00 01.09.2016 р. (шкільне перемир’я);
  • з 00:00 24.12.2016 р. (Новорічне перемир’я);
  • з 00:00 24.06.2017 р. (хлібне перемир’я);
  • з 00:00 25.08.2017 р. (шкільне перемир’я);
  • з 00:00 23.12.2017 р. (Новорічне перемир’я);
  • з 00:00 05.03.2018 року;
  • з 00:00 30.03.2018 р. (Великоднє перемир’я).

Ганна Маляр зазначила, що усі ці перемир’я були зірвані навмисними діями ворога. Наприклад, під час так званого “всеосяжного весняного перемир’я” 2018-го року за 22 дні проголошеної “тиші” ворог здійснив щонайменше 153 обстріли, під час яких шестеро українських військовослужбовців загинули, 12 зазнали поранень.

Крім того, заступниця міністра оборони України розповіла про “перемир’я” періоду проведення ООС. Відтак, під час проведення операції Об’єднаних сил Україна ще кілька разів домовлялася про двостороннє припинення вогню. Утім, їх результати були аналогічними попереднім.

Тільки у 2019 році бойові втрати української армії на Донбасі становили 97 загиблих. У 2020-му до початку останнього, липневого перемир’я, гине ще 32 військовослужбовці ЗСУ, 220 поранено.

27 липня 2020 року офіційно розпочався черговий “повний і всеосяжний режим припинення вогню”. Однак ворог його дотримувався лише пів години. Близько 00:20 росіяни обстріляли підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти. Ще один обстріл зафіксований близько 9-ї ранку. Зрештою, з 27 липня 2020 року по 27 липня 2021 року зафіксовано понад 2 тисячі ворожих обстрілів.

“Тому, тільки виведення військ Росії з території України означатиме реальне припинення вогню і закінчення агресії”, – підсумувала Ганна Маляр.