Відповідний пост вона оприлюднила на своїй сторінці у Facebook.

Супрун, зокрема, пояснила причини високої концентрації CO (монооксиду вуглецю або чадного газу) в повітрі. За її словами, рівень СО в повітрі залежить від багатьох факторів. Основне його джерело – викиди від автомобілів.

Так, атмосферний вміст оксиду вуглецю в типових міських районах становить майже 10 проміле (частин на мільйон), приблизно в 100 разів вище, ніж в атмосфері Землі в цілому. У районах з великим трафіком рівень СО може сягати  50 проміле.

“Якщо рух повітря в регіоні з високими викидами CO обмежений, газ може накопичуватися у повітрі біля землі. Повітря може застоюватися вертикально, внаслідок температурних інверсій, та горизонтально, через особливості місцевості чи застійні метеорологічні умови. Застій також може спричиняти низька швидкість вітру. СО має типову “тривалість життя” в атмосфері Землі, що становить кілька місяців. Згодом газ реагує з киснем (O2), утворюючи вуглекислий газ (СО2)”, – зазначила Супрун.

На рівень забруднення може впливати також зміна температури протягом доби. Як пояснила екс-глава МОЗ, у нічний час, а частіше в холодні ночі, між шарами більш прохолодного повітря утворюється теплий шар. Це називається температурною інверсією. У результаті виходить, що теплий шар повітря утворюється над прохолодним і перешкоджає проходженню повітря, утворюючи своєрідний “купол”. Відтак, біля поверхні землі циркулюють різні забруднювачі, а концентрація токсинів у повітрі, яке ми вдихаємо, збільшується.

“Крім автомобілів, висока концентрація оксиду вуглецю, ймовірно, утворилася через масове спалювання трави, листя, сміття, залишків із полів і горіння боліт (торф’яників). До прикладу, під час згоряння тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму”, – наголосила Супрун.

Вона додала, що СО чинить негативний вплив на здоров’я людини, оскільки “міцно зв’язується з гемоглобіном” і зменшує кількість кисню, що переноситься кров’ю. Як наслідок, життєво важливі органи не отримують достатню кількість кисню. Для немовлят, вагітних жінок або людей із хворобами дихальних шляхів це критично. Крім того, високий рівень СО може впливати на координацію і концентрацію уваги.

За словами Супрун, нормальним рівнем СО вважається 40 мг/метр кубічний. Верхній допустимий поріг забруднення – це 200 мг/метр кубічний. Такі дані отримані з урахуванням наслідків для серцево-судинної системи.

Супрун також дала низку порад, як скоротити рівень забруднення повітря і вберегти своє здоров’я від його негативних наслідків:

1. Не паліть листя.

“Листя найкраще залишати під деревами. В ньому живуть корисні комахи, і воно допомагає утримувати вологу в землі. Виняток становить листя каштанів, яке неодмінно слід прибрати і закопати, адже в ньому зимує шкідник каштанова міль. Якщо ж листя забруднене вихлопними газами, використайте той компост для вирощування декоративних рослин. Інколи нічого не робити — найкраще рішення”, – зазначила Супрун.

2. Не паліть стерню і сухостій. Це руйнує ґрунти і вбиває у  вогні живих істот, що їх населяють (ящірок, черв’яків і ґрунтових мікроорганізмів, які потрібні, щоб екосистема жила і працювала).

3. Розкажіть своїм знайомим і родичам про те, що не треба спалювати листя або сміття.

4. Відмовтеся від автомобілів принаймні на період безвітряних теплих днів і холодних ночей. Користуйтеся громадським транспортом.

5. Купувати  медичні маски або оригінальні пов’язки не потрібно. Для захисту потрібен респіратор з фільтрами, і його слід регулярно міняти на новий.

6. Робіть вдома вологе прибирання.

7. Користуйтеся денними кремами із ретиноїдами і токоферолом. Вони захищають шкіру від пошкодження агресивним середовищем.

8. Не грійтеся газом на кухні і менше стійте біля плити, щоб уникнути чадного газу.

9. Покиньте палити.

“Через куріння в крові і так є від 3 до 20 % карбоксигемоглобіну залежно від того, скільки людина курить. Вам що, мало забрудненого повітря?” – написала Супрун.

Екс-глава МОЗ уточнила, що в Україні і Європі “ніде немає нормального рівня СО в повітрі”, він всюди завищений, передусім у  містах. Більшість сервісів, які вимірюють показники забруднення в Україні, працюють через мережу датчиків, розташованих у різних місцях. Але ці дані не є точними.

“Проблема також полягає в тому, що в Україні організація та методологія моніторингу якості атмосферного повітря не відповідає стандартам ЄС. Це стосується кількості пунктів моніторингу повітря у містах, визначення переліку речовин-забруднювачів, норми вимірювання показників у лише визначені часові проміжки (натомість в країнах ЄС практикують постійні, інколи випадкові вимірювання) та відсутності нормативно-правової бази щодо інформування про якість повітря”, – пояснила Супрун.

З огляду на викладене вона закликає “скоротити викиди СО власними силами” – обмежити спалення пального вдома, в електрогенераторах, не палити листя, торф’яники і сухостій, не курити і обмежити користування автотранспортом.

Фото: Уляна Супрун / Facebook

  • 21 жовтня Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що, за офіційними даними, аномального забруднення повітря в Києві немає.
  • У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського спростували інформацію про високий рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю над Україною.
  • Директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда заявив, що в Україні зараз спостерігається звична для осені концентрація забруднюючих речовин у повітрі. Жодних аномальних показників не зафіксовано.