Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

Частина з цих законопроектів подана Президентом України Володимиром Зеленським, частина – народними депутатами.

Одночасно з цими проектами вносяться зміни до низки чинних законів.

Депутати дозволять себе затримувати і обшукувати

Перше, що кидається в очі, – часткова відміна депутатської недоторканності.

Часткова тому, що із Закону “Про статус народного депутата України” виключається друга частина статті 27, яка регулює спеціальні процедури проведення слідчих дій відносно депутатів.

Сьогодні заборонено проводити певні процесуальні дії по відношенню до парламентаріїв. А саме: обшук, затримання, огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Ці та подібні заходи допускалися тільки в разі, якщо Верховна Рада давала згоду на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності.

Тепер же ці дії можна буде проводити без згоди ВР. Але при цьому перша частина норми (необхідність згоди Ради на затримання або арешт депутата) в законі залишається.

Як все це співвідноситься зі скасуванням депутатської недоторканності з 1 січня 2020 року, поки незрозуміло.

Засудженим забезпечать право на перегляд вироків, винесених за КПК 1960 року

Метою законопроекта №0881 є впровадження на національному рівні тимчасового механізму перегляду вироків у кримінальних справах для осіб, які були засуджені без належної доказової бази за тяжкі та особливо тяжкі злочини на підставі Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року і до цих пір відбувають покарання, – для забезпечення таким особам права на справедливий вирок і відновлення їх прав.

Пропонується доповнити КПК новими норами, відповідно до яких скарга на обвинувальний вирок може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Скарга на вирок може бути подана захисником в інтересах засудженого на тій підставі, що обвинувальний вирок ґрунтується виключно на:

1) явці з повинною і / або показаннях підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, наданих під час дізнання, досудового слідства, отриманих з порушенням права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, від яких відповідний підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий в подальшому відмовився, або які не підтвердилися в ході судового розгляду;

2) показаннях, отриманих від особи, яка спочатку була свідком, а в подальшому стала підозрюваною, обвинуваченою, підсудною у цій або іншій кримінальній справі;

3) перекручених обставинах, які явно не відповідають дослідженим в суді доказам, які мають істотне значення;

4) обставини, встановлені на підставі доказів, отриманих з істотним порушенням права людини на захист під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду.

При перегляді вироків за цими підставами обов’язковим буде участь захисника.

Скасують державну монополію на проведення судових експертиз

Депутати збираються комплексно підійти до врегулювання питань судової експертизи. З цього приводу внесено відразу кілька законопроектів, які усувають існуючу монополію державних експертних установ на проведення судових експертиз.

Важливим є проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо підстав проведення експертизи”.

По-перше, цим проектом пропонується виключити із Закону України “Про судову експертизу” статтю 7-1 “Підстави проведення судової експертизи”. Зазначена норма обмежувала підстави, за якими могла проводитися експертиза.

По-друге, вносяться зміни в КПК, які розширюють коло осіб, які мають право звертатися до експертів. До таких осіб належать сторони кримінального провадження, прокурор, слідчий, суддя, суд. Поки що питання призначення експертизи вирішує тільки слідчий суддя.

Сторонам захисту і звинувачення буде надано право залучати експертів для проведення експертизи.

Схожі норми містяться в законопроекті №0886 від 29.08.2019. Планується виключити з КПК п. 5 ст. 242, а саме обов’язок слідчого і прокурора звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення статевої зрілості потерпілої в кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України.

Експертизи на досудовому розслідуванні знову зможуть призначати своєю постановою слідчі та прокурори без звернення з клопотанням до слідчого судді, що на даному етапі суттєво гальмує розслідування.

У той же час проекти уточнюють, що судове рішення, в якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали. Тлумачення цієї норми сьогодні волає проблеми у правознавців, оскільки замість слідчого судді в ній вказано суд.

Корупціонерів перестануть випускати під заставу

Згідно законопроекту №1009 от 29.08.2019 підозрювані за тяжкими корупційними злочинами позбавляються права вийти під заставу.

У законопроекті наголошується, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання про запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, має право не визначати розмір застави.

Однак формулювання “має право не визначати” по суті являє собою дуже небезпечну дискрецію, яка може спричинити за собою “у виняткових випадках” застосування альтернативних запобіжних заходів, в тому числі тої ж застави. Як відомо, “виняткові випадки” раніше набували масового характеру.

НАБУ дозволять прослушку і сексотів

До цих пір Бюро доводилося користуватися прослуховуванням СБУ. У самому НАБУ вважали, що це вкрай незручно, і при кожному зручному випадку наполягали на своїй власній. Відповідні технічні можливості у НАБУ були, в результаті чого антикорупціонери періодично потрапляли в різні скандали (САП знаходив прослушку в акваріумі в приймальні прокурора, а київський рабин підняв шум навколо прослушки синагоги).

У законопроекті намагаються врегулювати питання з негласними працівниками, яких хочуть прирівняти до держслужбовців і укладати з ними трудові договори. Така необхідність виникла у НАБУ після скандалу з агентом “Катериною” і критики з боку прокуратури про незаконність набору агентів. У провину НАБУ був поставлений також доступ таких агентів до прослуховування і використання контрабандної техніки. В результаті Бюро змушене було оголошувати конкурс на посади агентів.

У разі прийняття законопроекту №1009 НАБУ зможе всі ці дії робити абсолютно офіційно. ДБР і НАБУ визначені спеціальними користувачами радіочастотного ресурсу.

Крім того, обидві служби перейдуть під прямий контроль Президента, який хоче призначати і звільняти їх керівників. На сьогоднішній день процедура їх звільнення в профільних законах відсутня.

Відзначимо, що після внесення законопроекту прослушку захотів і директор ДБР.

Змінять терміни досудового слідства

Згідно зі змінами до КПК, який отримав назву “поправки Лозового”, термін досудового розслідування був обмежений 12 місяцями для нетяжких злочинів і 18 місяцями для тяжких.

Тепер же терміни будуть відраховуватися з моменту вручення повідомлення про підозру і складуть місяць для розслідування кримінального проступка і два місяці – для розслідування злочину.

Фактову справу без підозри може бути припинено тепер тільки після закінчення терміну давності притягнення до кримінальної відповідальності. І то – крім тяжких, особливо тяжких і тих злочинів, за які передбачається довічне позбавлення волі.

Суддям заборонять скасовувати “підозри”

Законопроектом пропонується скасувати норми, що дозволяють оскаржити повідомлення про підозру.

Дане положення є досить спірним з точки зору забезпечення права на захист. Використовуючи діючі сьогодні норми, можна, принаймні, домагатися скасування необґрунтованих претензій, не доводячи справу до вироку.

Генпрокурор посилить контроль над САП

Стаття 36 законопроекту передбачає надання Генеральному прокурору України право скасовувати рішення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Сьогодні Генпрокурор має право скасовувати рішення Національного антикорупційного бюро, але не САП.

Прокурори і захист будуть вимовляти вступну промову

Прокурорам дозволять оголошувати скорочений зміст обвинувального акта. Власне, вони і зараз можуть так робити, але сторона захисту може наполягати на оголошенні повного тексту обвинувального акта. Теж саме стосується позовних заяв.

У разі прийняття законопроекту захист позбудеться права заявляти таке клопотання. Вважається, що це прискорить судовий процес. Принаймні, не треба буде цілодобово заслуховувати повний зміст обвинувального акта.

Після оголошення короткого змісту обвинувального акта сторони звинувачення і захисту зможуть виступити зі вступною промовою, в якій викладуть свої міркування про порядок дослідження доказів. А в разі зловживання правами суд отримає право зупинити виступ.

Судам заборонять давати санкції на обшук на чужій території

Суди будуть давати санкції на обшук, тільки якщо орган досудового розслідування перебуває в його територіальній юрисдикції. Якщо ж справа стосується підсудності Вищого антикорупційного суду, відповідно, дозвіл треба буде отримувати в ВАС.

Так, не можна буде отримати дозвіл на обшук Полтавського суду в Мукачево, якщо справа розслідується в Житомирі.

При цьому проект закону замовчує про інші слідчі дії, наприклад про тимчасове вилучення речей і документів або тимчасовому доступі до них.

Показання “з чужих слів” втрачають силу доказів

З КПК також виключається ч. 4 статті 97, яка говорить, що суд може визнавати свідчення з чужих слів доказами за згодою сторін.

Це нонсенс в юридичній практиці, оскільки дозволяє видавати бажане за дійсне, а також вважати доказами будь-які чутки.

Само собою, це дозволяло проводити політичні розправи над опонентами. При цьому свідок, не будучи очевидцем, не ніс ніякої відповідальності за дачу неправдивих свідчень, оскільки просто переказував те, що десь почув.

Однак в цілому норма про такі свідчення з кодексу не виключається.

Фіктивне підприємництво декриміналізують

Згідно із законопроектом №1080 про зменшення тиску на бізнес, стаття 205 Кримінального кодексу буде з нього виключена, а фінансовий поріг для настання відповідальності за ухилення від сплати податків – збільшений.

  • У четвер, 5 вересня, почав свою роботу Вищий антикорупційний суд.
  • Новопризначений Генеральний прокурор Руслан Рябошапка раніше заявляв, що до кінця 2019 року Вищий антикорупційний суд може винести більше 20 вироків.
  • 8 липня Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, який дозволить усунути потенційну проблему перевантаження суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і забезпечить ефективний розгляд кримінальних проваджень за корупційними злочинами чиновників.