Про це повідомили у пресслужбі Національного антикорупційного бюро.

Як сповіщалося, у серпні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про часткове закриття кримінального провадження щодо формули “Роттердам+”. У листопаді Вищий антикорупційний суд поновив слідство. НАБУ вимагало від Офісу генпрокурора змінити прокурора у справі.

Вже 21 січня САП знову закрила справу “Роттердам+”. Тоді НАБУ подало скаргу на ім’я в.о. голови САП Максима Грищука. За тиждень САП відновила розслідування у справі щодо “Роттердам+”.

За 2,5 місяці, ситуація повторилася: прокурор Пономаренко закрив справу. Тепер в.о. керівника САП вдруге Грищук скасував постанову Пономаренка.

“Разом із цим, Максим Грищук також скасував постанову про відновлення розслідування, яка передувала закриттю. Таким чином слідство не втратило дорогоцінні процесуальні дні, які необхідні для його завершення та скерування справи до суду”, — зауважили в НАБУ.

На тлі цих подій НАБУ вкотре звернулося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханнями замінити прокурора Пономаренка, чия поведінка видається упередженою.

“Наразі лише генпрокурор має можливість змінити Пономаренка, однак уникає ухвалення відповідного рішення. Це унеможливлює здійснення подальшого неупередженого розслідування”, — вважають в Бюро.

 

Що відомо про “Роттердам+”?

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”, який був ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), через формулу “Роттердам+”.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в результаті  здорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й першої необхідності.

Слідство наполягало, що внаслідок зазначених дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

  • 2 грудня Національне антикорупційне бюро звинуватило Офіс генпрокурора у перешкоджанні притягненню винних до відповідальності у справі про заволодіння майном Нацгвардії. Згідно з заявою, Офіс чинить тиск на Бюро і це відбувається не вперше (раніше – в справі по “Роттердам+” і відносно власника “ВіЕйБі Банку”).
  • Щодо формули “Роттердам+” Венедіктова відповіла, мовляв, допоки прокурор не ухвалив рішення про закриття справи, питання щодо його заміни не підіймали. В грудні вона заявляла, що питання щодо необхідності заміни прокурора вивчається.