Про зрив засідання повідомив голова правління “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін на своїй сторінці у Facebook.

Як сповіщалося, на початку вересня США та Україна спільно заявили про те, що обрання голови САП має відбутися негайно.

У заяві йшлося, що Україна має намір “розбудовувати успішно створену незалежну антикорупційну інфраструктуру”. А відтак має бути обраний новий очільник САП та ухвалено законодавство щодо НАБУ.

У суботу, 9 жовтня, Віталій Шабунін повідомив, що засідання з обрання керівника САП не відбулось.

За його словами, на засідання не з’явилися контрольовані Офісом президента члени комісії: Олена Бусол, Андрій Гуджал, Євген Соболь. Отже, вони “зірвали ключовий етап конкурсу”, який полягав у проведенні практичного завдання.

Шабунін наголосив, що дату практичного завдання комісія визначила завчасно, обидва фіналісти приїхали. Також було зроблено багато протокольної та підготовчої роботи.

Реакція ЄС та США

Європейський Союз та США зреагували на зрив засідання та заявили, що розчаровані “незрозумілими та невиправданими затримками” в обранні керівника САП, що є вирішальним органом у боротьбі з корупцією на високому рівні.

“Ми закликаємо відбіркову комісію відновити роботу без подальших затримок. Зупинка процесу відбору підриває роботу антикорупційних органів, створених Україною та її міжнародними партнерами”, – наголосили в посольстві США в Україні.

Реакція Володимира Зеленського

Президент України Володимир Зеленський також зреагував та закликав членів конкурсної комісії “виконати свій обов’язок”.

“Немає й не може бути жодного адекватного пояснення того, що конкурс для обрання нового керівника САП затримується. Всі члени конкурсної комісії повинні виконати свою роботу й обрати нового керівника САП, як це і має бути відповідно до найкращих міжнародних практик”, – заявив Зеленський.

Він наголосив, що підготовча робота була проведена вчасно, змістовно і “ніхто не має права ставити під загрозу стабільність роботи антикорупційної інфраструктури та виконання міжнародних зобов’язань України”.

  • Як відомо, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру створили у 2015 році. За результатами конкурсу першим керівником САП був призначений Назар Холодницький. Він написав заяву про звільнення в серпні 2020 року.
  • Для призначення нового очільника відомства та інших посадовців САП мала бути сформована конкурсна комісія у складі 4 представників від Ради прокурорів і 7 представників від парламенту. 17 вересня Верховна Рада України призначила своїх представників до складу конкурсної комісії на зайняття посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Відповідну постанову було прийнято з 3 разу. “ЄС”, “Батьківщина” та “Голос” розкритикували підібраних кандидатів. Детальніше про це читайте в матеріалі.
  • Деякі депутати Європарламенту заявили про загрозу для безвізового режиму з Україною через проблемну процедуру відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також там мають сумніви щодо підтримки України ЄС і МВФ.
  • #Букви розповідали, що не так з обранням нового керівника антикорупційної прокуратури.
  • Європейський Союз та Сполучені Штати Америки заявили, що від прозорості процесу відбору нового очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залежатиме підтримка нашої країни.
  • 3 грудня Верховна Рада України підтримала законопроєкт, яким передбачається, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) призначається на 5 років.