Про це повідомили у пресслужбі підприємства.

Зокрема, завод заявив, що 28 квітня ДБР та прокуратура влаштували на підприємстві “маски-шоу, як в найтемніші часи Януковича”. Колектив і менеджмент розцінюють такі дії як спробу свідомого доведення підприємства до банкрутства і зриву виконання контрактних зобов’язань перед українською армією в умовах російської агресії.

“ДБР вже не один рік тероризує завод, і добре знає, що не було жодного випадку, коли б “Кузня” не надала наявних документів на їхню вимогу. Відтак, жодної юридичної необхідності в обшуку не було. Його справжня мета стає зрозумілішою з огляду на те, що слідчі вийшли за межу ухвали знаменитого Печерського районного суду і незаконно вилучали будь-які документи, які їм траплялися на око, а не лише ті, які визначені рішенням одіозного судді Соколова в рамках кримінального впровадження проти посадовців Міністерства оборони, яким розслідується будівництво трьох броньованих десантно-штурмових катерів  “Кентавр ЛК”, “Станіслав” та “Малин”, – йдеться у заяві.

За даними заводу, ціна цих катерів відрізняється у залежності від комплектації. Однак вона все одно як мінімум у два з половиною рази нижча вартості закордонних аналогів. Крім того, в Україні було вирішено виготовляти бойові модулі до цих катерів, оскільки тоді західні партнери відмовлялися постачати летальне озброєння.

У “Кузні” зазначили, що ці катери – пілотні проєкти, тому зміни до тактико-технічного завдання на їх виготовлення є в такому випадку природними й неминучими. Їх визначає замовник, в цьому випадку Міністерство оборони, а завод – зобов’язаний враховувати. 

Наразі готовність трьох десантно-штурмових катерів становить близько 90%.

“Успішно завершені їх швартові та ходові випробування і замість того, щоб прийняти катери на озброєння, влада намагається зупинити цей процес, що негативно вплине на боєздатність Військово-морських сил України”, – йдеться у повідомленні.

Наголошується, що “Кузня на Рибальському” сумлінно ставиться до виконання своїх контрактних зобов’язань, в умовах не завжди вчасних розрахунків інвестує в проєкти власні кошти. 

“Всупереч поширюваним фейкам про нібито “надприбутковість” оборонних проєктів, вони реалізуються на межі рентабельності. За час участі заводу в реалізації військових замовлень під час війни з Росією ані попередній, ані теперішній власник не вивели з підприємства жодної гривні дивідендів”, – повідомили у заводі.

Підприємство пообіцяло, що оскаржуватиме дії правоохоронців в судах і докладе всіх зусиль для виконання контрактів з державою попри протидію самої держави. 

“Є підстави вважати, що руйнуючи вітчизняне виробниче підприємство, влада або її окремі представники, діють в інтересах окремих держав”, – резюмували у “Кузні”.

  • У вересні 2018 року фонд “Прайм Ессетс Кепітал”, який управляв активами Петра Порошенка, досяг принципової угоди про продаж заводу “Кузня на Рибальському” вітчизняному покупцеві.
  • Згодом група “ТАС” Сергія Тігіпка досягла попередньої домовленості про покупку ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському”.
  • 29 вересня президент Петро Порошенко повідомив, що вирішив продати свій завод “Кузня на Рибальському”, щоб уникнути конфлікту інтересів.
  • У листопаді 2018 року корпоративні інвестиційні фонди “Прайм Ессетс Кепітал” президента Петра Порошенка і “ВІК” народного депутата Ігоря Кононенка підписали пакет документів про продаж заводу “Кузня на Рибальському” з новим власником – компанією “Евінз лімітед” з групи “ТАС” (кінцевим бенефіціаром є Сергій Тігіпко).