Таку думку висловив в інтерв’ю YouTube-каналу “Є питання” колишній генпрокурор України Руслан Рябошапка.

У нього запитали, чи може з юридичної точки зору понести відповідальність команда Зеленського і він сам за деякі рішення, ухвалені за останні два роки: “справу вагнерівців” (якщо буде доведено, що на Банковій мав місце злив інформації щодо цієї спецоперації); спосіб звільнення голови Конституційного суду; закриту “справу Татарова” (заступника голови Офісу президента Олега Татарова) тощо. На це Рябошапка відповів ствердно.

“Я думаю, що за все з цього, що ви назвали, вони можуть понести відповідальність. Є деякі рішення, які взагалі лежать на поверхні. Там практично нічого не потрібно доводити. Ті самі санкції щодо контрабандистів чи санкції щодо злодіїв у законі – вони очевидно незаконні. Ці санкції запроваджені не рішенням Ради національної безпеки і оборони. РНБО давала рекомендації президентові щодо застосування санкцій, а президент власним підписом, одноособово впровадив це рішення. Він міг або впровадити, або не впровадити. Впровадивши, він одноособово взяв на себе відповідальність кримінальну за це“, – наголосив Рябошапка.

За його словами, в майбутньому предметом для розслідування можуть стати і дії людей, які готували санкції.

“Наприклад, санкції щодо фінансування тероризму. Мені дивно чути від Баканова (голови СБУ Івана Баканова, – ред.), який вносив подання застосувати санкції, а потім говорить, що в нього немає доказів. Принаймні, він мав би бути більш стриманим і не говорити, що цих доказів не існує. Так само люди, які готували санкції щодо контрабандистів чи злодіїв у законі, – вони теж повинні були розуміти, що підготовка такого рішення є незаконною. От зараз розслідують справу щодо Харківських угод. Це дуже схожа історія, і спосіб доказування буде таким самим. Люди, які готували проєкти рішень, понесуть відповідальність. Люди, які підписували ці документи, понесуть відповідальність“, – пояснив Рябошапка.

Він додав, що Володимир Зеленський також повинен це усвідомити.

“І Зеленський теж має це розуміти. Він має усвідомити, що неправда – те, що його переконують, що це колегіальне рішення і він за нього не буде нести відповідальності”, – зазначив Рябошапка.

На запитання, чи напрацювала команда Зеленського “на другий президентський термін, або ж на перший тюремний”, колишній генпрокурор відповів, що “очікувань і сподівань українців” команда президента поки не виконала.

“З іншого боку можна це оцінити як свого роду таке цунамі, яке може зруйнувати той політичний ландшафт, що існував попередні 30 років. Кланові, олігархічні зв’язки, зв’язки між олігархами і політиками – це все може бути зруйновано таким цунамі, яким є сьогодні Зеленський. Інша проблема, що цей цунамі некерований, і, крім того, що зруйнувати олігархічні клани, він може зруйнувати і саму країну”, – заявив Рябошапка.

Що відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?

Наприкінці липня правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. У правоохоронних органах заявили, що була отримана інформація про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З  33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента.

Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

  • 4 вересня народний депутат України від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що Служба безпеки України проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.
  • 9 вересня суд зобов’язав Службу безпеки України відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.
  • 19 травня Верховна Рада України провалила проєкт постанови про утворення тимчасової слідчої комісії (ТСК) для розслідування зриву спецоперації із затримання бойовиків “ПВК Вагнера”.