Про підписання документа повідомили в пресслужбі Офісу президента.

Верховна Рада ухвалила цей закон 23 лютого.

Як відомо, конкурси на держслужбу були скасовані на період карантину (відповідний законопроєкт про зміни до держбюджету 2020 року ухвалив Парламент у квітні минулого року). За цей час понад 22 тисячі осіб було призначено без конкурсів (понад 10% загальної кількості держслужбовців).

Підписаний Зеленським закон відновлює процедуру проведення конкурсів на зайняття посад держслужби всіх категорій.

“Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим документом необхідно оголосити конкурси на посади, що обіймають особи, з якими раніше були укладені контракти про проходження державної служби на період дії карантину через поширення COVID-19”, – зазначили в ОПУ.

Крім того, закон скасовує положення, згідно з яким суб’єкт призначення може ухвалити рішення про звільнення державного службовця з посади категорії “А” з власної ініціативи, за поданням прем’єр-міністра або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (протягом 4 місяців з дня призначення голови уряду або відповідного міністра чи керівника держоргану).

Правки “під Вітренка”

Як зазначили в ОПУ, законом “виключаються обмеження щодо виконання першим заступником міністра чи заступниками міністра (якщо посада міністра є вакантною) окремих повноважень міністра”.

Йдеться про підтримані Радою 23 лютого правки, які ще називають “правками під Вітренка” (оскільки під час обговорення нардепи вказували, що президент ініціював їх внесення до закону під одну кандидатуру – в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка).

Так, спершу Верховна Рада ухвалила закон про відновлення конкурсів на держслужбу 16 лютого. Його доповнили правками щодо “повноважень в.о. міністра”. Ці повноваження були обмежені й діяли протягом 60 днів.

Крім того, заборонялося “покладання обов’язків міністра на особу, кандидатура якої на посаду відповідного міністра була відхилена Верховною Радою України поточного скликання” (тобто, якби кандидатура Вітренка була провалена в Раді знову, то він би не зміг більше виконувати обов’язки міністра).

Володимир Зеленський ветував закон у такій редакції і подав до нього свої правки, якими запропонував зняти обмеження на повноваження в.о. міністра.

23 лютого нардепи підтримали ці правки.

Згідно із ними, Юрій Вітренко зможе залишатися на посаді в.о. міністра енергетики, незалежно від того, чи провалить Рада знову його кандидатуру. Також Вітренко матиме повноцінні міністерські повноваження.

Як Вітренка призначали та не призначили

16 грудня стало відомо, що Банкова пропонує призначити колишнього топменеджера НАК “Нафтогаз України” Юрія Вітренка на посаду першого віцепрем’єра з питань енергетики. #Букви розповідали, що призначення Вітренко стало предметом торгів в парламенті, а також про те, в чиїх інтересах таке призначення.

Ввечері того ж дня спливло, що Офіс президента пролобіював у Кабміні премію для Вітренка в розмірі 170 млн гривень напередодні голосування в парламенті за його призначення.

Вітренко в “Нафтогазі” відповідав за реалізацію проєкту із захисту і представництва інтересів компанії в суперечках з російським “Газпромом”. Після того, як компанія перемогла в арбітражі, Вітренко вимагав від “Нафтогазу” виплатити йому премію через суд. Саме про цю премію і йшлося.

17 грудня профільний комітет не підтримав кандидатуру Вітренка, згодом не підтримав і зал.

21 грудня уряд на екстреному засіданні призначив Вітренка в.о. міністра енергетики, однак чинне законодавство визначає, що у такому статусі він може перебувати не більше 30 днів.

28 січня Верховна Рада України знову не підтримала призначення Юрія Вітренка.

  • За час перебування на посаді в.о. міністра Юрій Вітренко встиг запропонувати “розблокувати експорт газу з Росії”, який здійснюватимуть “незалежні компанії з РФ”, а потім заявити, що Україні потрібно терміново від’єднатися від енергосистеми з Росією та Білоруссю.