Про це поінформували в пресслужбі Офісу президента.

Так, глава держави повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост” (№ 4535), який ВР ухвалила 15 квітня цього року.

У повідомленні ОПУ зазначається, що поправка щодо КСУ не має жодного стосунку до суті цього документа.

“Документ спрямований на вдосконалення правового регулювання питань щодо інституту старост та утворення старостинських округів. Водночас документ містить зміни до закону про Конституційний Суд України, які не стосуються питань старост”, – йдеться в повідомленні.

На Банковій нагадали, що статтю 11 закону “Про Конституційний Суд України” було запропоновано “викласти у новій редакції, яка не забезпечує додержання принципу політичної нейтральності суддів КС, адже із закону виключаються положення, які фактично розкривають складові такої нейтральності”.

“Виключення цих положень створює підґрунтя для довільного трактування того, чи відповідає той чи інший кандидат на посаду судді КС вказаним вимогам. Водночас політична нейтральність – це складова незалежності суддів, яка є неодмінним елементом закріпленого Конституцією України принципу верховенства права (частина перша статті 8 Основного закону). Отже, такі зміни до законодавства порушують Конституцію і принцип незалежності діяльності КС“, – наголошується в повідомленні.

Відтак, Володимир Зеленський пропонує парламенту вилучити з закону про старост пункт про зміни до закону “Про КСУ”.

Про яку поправку йдеться?

15 квітня цього року до законопроєкту про розвиток інституту старост було внесено зміни щодо Конституційного суду. Документ розглядався в другому читанні.

Ініціатором скандальної поправки (№138) є нардеп від “Слуги народу”, голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Так, у чинній редакції закону про КСУ прописано, що суддею Конституційного суду не може бути призначена особа, яка на день призначення є членом політичної партії або займається політичною діяльністю, є обраною до органів державної влади та має представницький мандат.

А тому, якщо в судді КСУ висувається діючий нардеп, він повинен до голосування скласти свій мандат.

Однак, якби закон про старост із правкою щодо КСУ набув чинності, то складати мандат уже не було б потреби.

Відтак, чинний нардеп зміг би стати суддею Конституційного суду без попереднього складання мандату.

19 травня нардепи пробували скасувати голосування за закон № 4535 через цю суперечливу поправку.

Нардеп від “Батьківщини” Сергій Власенко висловлював думку, що зміни до механізму обрання суддів КСУ було внесено, оскільки “одна шановна або нешановна пані з монобільшості хоче себе пропхати в Конституційний суд” (йдеться про депутатку від “Слуги народу” Ольгу Совгирю, котра раніше заявляла про бажання стати суддею КСУ).

Однак Верховна Рада тоді відхилила усі 12 проєктів постанов про скасування закону.

  • Раніше Верховна Рада України підтримала в першому читанні доопрацьований законопроєкт про конституційну процедуру, який був розроблений “для виходу з конституційної кризи”. На думку авторів законопроєкту, документ повинен закрити “прогалини” в законодавстві та розв’язувати виниклі проблеми, “перезавантаживши” діяльність КСУ.