У попередній серії цієї юридичної “мильної опери” ми зупинились на поданій до Господарського суду міста Києва заяві про забезпечення позову – з вимогою зупинити реалізацію арештованого майна за лотом № 464865, зокрема і заборонити переможцю аукціону здійснювати будь-які розрахунки з ДП “СЕТАМ” та виконавцем, який є відповідальним за продаж майна на торгах.

Варто пригадати, що лот № 464865 є майновим комплексом площею 6 715,8 кв. м, розташованим на вулиці Івана Мазепи, 11, в самому центрі Києва. Змагались за нього три учасники, два з яких були компаніями, так чи інакше пов’язаними з Костянтином Жеваго.

Одна з них, ТОВ “Перфом Стандарт”, виграла аукціон з найбільшою ставкою і повинна була сплатити 307 351 450 гривень за придбаний об’єкт, з яких 3 267 122 гривень належали організатору торгів, ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції, а 12 100 450 гривень – були гарантійним внеском, який залишився б державі, якби переможець аукціону відмовився сплачувати свою ставку.

Другим учасником, до якого переходить право викупу лоту № 464865 у випадку відмови ТОВ “Перформ Стандарт” сплатити передбачені законом суми, є ТОВ “ФК “Фінтакт”. Ця компанія також є пов’язаною з Костянтином Жеваго і вона ж є заявником у справі про заборону вчиняти дії щодо лоту № 464865.

Якщо все це вам схоже на перші дзвіночки роздвоєння особистості, то насправді ми маємо справу з хоч і не унікальною, однак все ж досить продуманою схемою, вигода з якої для пана Жеваго у тому, що “підвісивши в повітрі” торги за об’єкт, який належить третій, пов’язаній з ним компанії, ТОВ “ЗВ Ріелті”, він вбиває одразу трьох зайців – зберігає право власності на об’єкт нерухомого майна за ТОВ “ЗВ Ріелті”, уникає сплати майже 300 мільйонів гривень за перемогу в аукціоні з його продажу, та ще й зможе зберегти 12 мільйонів гривень, внесених в якості гарантійного внеску. Варте того, щоб трохи посудитись? Безумовно. Якщо ж врахувати, що майно ТОВ “ЗВ Ріелті” потрапило на торги через його банкрутство і борги перед ПАТ “Росава”, яке теж пов’язане з паном Жеваго і теж перебуває в процесі банкрутства, то можливість уникнути розрахунків з кредиторами буде приємним бонусом.

Проте, не все іде гладко у юридичної команди пана Жеваго. Слід віддати належне судді Вікторії Джарти, на розгляд якої потрапила заява ТОВ “ФК “Фінтакт” про забезпечення позову, і в задоволенні якої Вікторія Василівна відмовила. Навіть більше, не обмежившись формальною відпискою, вона детально вказала, в чому полягають порушення юристів пана Жеваго і чому їх вимоги є юридично нікчемними. Зокрема, в ухвалі про відмову в забезпеченні позову, суддя вказали, що обраний ТОВ “ФК “Фінтакт” спосіб захисту своїх, начебто порушених, прав – є втручанням в господарську діяльність ТОВ “Перфом Стандарт”. А ще, звернула увагу на той факт, що аукціон за лотом № 464865 проходив в рамках реалізації майна ТОВ “ЗВ Ріелті”, щодо якого триває процедура банкрутства, отже в силу приписів статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства всі вимоги до боржника та щодо майна боржника підлягають вирішенню в межах справи про банкрутство. Це є важливим зауваженням, оскільки, як ви уже здогадуєтесь, команда пана Жеваго на цьому не зупинилась.

Не вийшло з однією суддею – вийде з кимось іншим, подумали там і звернулись з такою ж заявою до Господарського суду міста Києва ще раз.

І цього разу юристам пана Жеваго “пощастило” вже більше, оскільки з другої спроби їх заяву суддя Господарського суду міста Києва Вікторія Сівакова задовольнила і зупинила реалізацію майнового комплексу площею 6 715,8 кв. м (будинок готелю Свято-Микільського монастиря), розташований на вулиці Івана Мазепи, 11 у Києві, тобто предмета лоту № 464865, зазначивши, що в протилежному випадку до ТОВ “Перфом Стандарт” може перейти право власності на предмет аукціону. А такий розвиток подій пана Жеваго вкрай не влаштовує, це ж доведеться віддати 3 267 122.50 гривень державі (в особі ДП “СЕТАМ”) а ще понад 300 мільйонів гривень – заплатити кредиторам! Ну або втратити 12 мільйонів гривень гарантійного внеску. І навіщо йому ці стреси?

До слова, логіка прийняття рішення про заборону вчинення дій щодо нерухомого майна, яке є предметом лоту № 464865, викладена в ухвалі судді Сівакової, є просто таки вершиною юридичної думки – у випадку вчинення переможцем аукціону ТОВ “Перфом Стандарт” передбачених законом та правилами торгів дій щодо сплати своєї ставки на аукціоні та винагороди ДП “СЕТАМ”, це може призвести до “настання негативних наслідків для всіх учасників спірних правовідносин, в тому числі для ТОВ “Перфом Стандарт”, ДП “СЕТАМ”, приватного виконавця Бережного Я.В. та інших осіб”. І це був не жарт, так і написано в ухвалі від 17 травня 2021 у справі № 910/7673/21. Причому в ухвалі іде мова про виконання якогось рішення суду, у справі, в якій ще навіть позов не подано на момент винесення цієї ухвали. А якщо рішення буде не на користь позивача? (Та ні, це вже якась фантастика.)

Ну і не обійшлось без обов’язкового розкладання яєць по різних корзинах. Такою корзиною стало звернення ТОВ “ЗВ Ріелті” з заявою про скоєння злочину, а саме – намагання виконавця, відповідального за реалізацію майна ТОВ “ЗВ Ріелті” на публічному аукціоні, посадових осіб ДП “СЕТАМ” та посадових осіб ПАТ “Росава” заволодіти майном ТОВ “ЗВ Ріелті” шляхом продажу його на аукціоні. Все правильно, одна пов’язана з паном Жеваго компанія-банкрут звинувачує іншу, пов’язану з паном Жеваго, компанію-свого кредитора (і також банкрута) в намаганні заволодіти майном в рамках передбаченої законом процедури. Як вам сюжет? Однак вся ця заплутана схема має цілком прозаїчну мету – накласти якомога більше заборон на вчинення дій стосовно майна ТОВ “ЗВ Ріелті” щоб максимально унеможливити розрахунки з його кредиторами (до списку яких входять інші пов’язані з Костянтином Жеваго компанії), кредиторами їх кредиторів та в кінцевому результаті – державою.

Тут варто нагадати, що майновий комплекс, який є предметом аукціону № 464865, потрапив на торги після рішення Господарського суду Київської області, яким було визнано недійсними договори фінансової допомоги ПАТ “Росава” на користь ТОВ “ЗВ Ріелті”, на суму майже пів мільярда гривень, з яких неповернутими залишились 348 727 940 мільйонів гривень. Іншими словами – після визнаної судом протизаконною спроби перекласти гроші з однієї кишені в іншу задля уникнення сплати боргів.

Схоже, керівник ДП “СЕТАМ” недаремно просив медіа та громадськість слідкувати за розвитком подій, враховуючи, цитуємо: “кінцевого бенефіціара підприємства-боржника”.

І кого ж він мав на увазі?..