#Букви розповідають, що ж означає цей прапор і яка його історія.
В знак солідарності такі прапори з’явилися на будівлях мерії Брно і Пльзеня в Чехії, театру Долбі в Лос-Анджелесі, де проводять церемонію вручення “Оскара”, а також над входом у КМДА і на міській ратуші у Львові.
Біло-червоно-білий прапор (білоруською – бел-чырвона-белы сьцяг) – історичний національний прапор Білорусі. Полотно складається із трьох рівних горизонтальних смуг — двох білих (нижня та верхня) та однієї червоної посередині.
Походження кольорів прапора
Білий і червоний кольори є характерними для Білорусі – найпоширеніші кольори в білоруському орнаменті.
Щодо версій походження біло-червоно-білого прапора, то найпопулярнішою є легенда, пов’язана з невідомою битвою військ Великого князівства Литовського проти іноземних загарбників, ймовірно, Грюнвальдська битва. У цій битві було поранено полководця, який підняв біле закривавлене полотно і повів під цим прапором військо до перемоги.
Ще одна версія: біло-червоно-білий прапор утворився в Середньовіччі з кольорів герба “Погоня” (білий і червоний).
На думку деяких фахівців, прообразом біло-червоно-білого прапора можна вважати прапор Святого Георгія (червоний хрест на білому полотні).
Біло-червоно-білий прапор як символ білоруського національно-визвольного руху з’явився на початку ХХ століття. Історики називаються різні дати появи прапора – 1905, 1909, 1912, 1917 рр. Білоруський національний діяч та інженер Клавдій Дуж-Душевський стверджував, що саме він був автором ескізу біло-червоно-білого прапора. Хоча ця інформація немає офіційного підтвердження.
Прапор радянської Білорусі
Білоруська Радянська Соціалістична Республіка проіснувала з 1 січня 1919 до 25 серпня 1991 рр. Прапор БРСР – червоно-зелене полотнище з національним орнаментом ліворуч, а також гербом на червоному тлі.
Після розпаду Радянського Союзу прапор залишився таким самим, лише прибрали герб – серп, молот і зірку.
Цей прапор був прийнятий на референдумі 14 травня 1995 року і затверджений 7 червня того ж року указом президента Олександра Лукашенка.
До речі, Білорусь — єдина пострадянська держава, що взяла за основу власного прапора прапор союзної республіки.
Історія біло-червоно-білого прапору
Мітинг у Києві на підтримку білоруського народу. Фото: Олександр Кужельний, #Букви
На початку ХХ століття біло-червоно-білий прапор став символ білоруського національно-визвольного руху. Стрічки цих кольорів використовували білоруські студенти в Петербурзі, а також національний рух перед створенням Білоруської Народної Республіки у 1918 році.
Біло-червоно-білий прапор став офіційним прапором БНР.
У 1920 році цей прапор був символом Слуцького повстання проти радянської влади (РСФРР) у Білорусі.
Хто такий Клавдій Дуж-Душевський?
Клавдій Дуж-Душевський, який назвав себе творцем біло-червоно-білого прапора, народився у 1891 році у Віленській губернії Російської імперії (зараз Вітебська область Білорусі). Закінчив Петербурзький гірничий інститут. У студентські роки відстоював національне самовизначення Білорусі.
Клавдій Дуж-Душевський зліва
Дуж-Душевський був членом Білоруського науково-літературного гуртка, видавав журнал “Ранок”, займався вивченням історії Білорусі.
Після Лютневої революції 1917 року вступив до Білоруської соціалістичної громади, став членом її центрального комітету і президії.
На початку 1921 року Клавдія арештувала польська влада. Після звільнення переїхав до Литви, у Каунас.
До 1930 року працював у Міністерстві білоруських справ, Міністерстві закордонних справ, союзі Литви.
З початком першої радянської окупації Литви Дуж-Душевський потрапив до радянської в’язниці. А під час німецької окупації його за допомогу євреям відправили до нацистського концтабору.
Помер він у Каунасі.
Українці на марші солідарності у Києві
