Дисклеймер: існування української пропаганди не є поганим явищем саме по собі. Навпаки – її відсутність означала б, що Україна на державному рівні ігнорує надзвичайно важливий аспект війни, що є недопустимою недбалістю. Але пропагандист, як і наркоторговець – мусить знати, кому продає і в жодному разі не вживати сам. Інакше будуть проблеми.
До лав Сил оборони за рік нашого спротиву доєдналося чимало українців і українок, серед яких є вегани. На війні ці люди мають складнощі з отриманням повноцінного веганського харчування. Якщо в армійській їдальні ще можна знайти якісь рослинні страви, то в польових умовах ситуація значно гірша: в Україні досі немає веганських сухпайків.
В Росії їх визнали терористичною організацією, натомість для українців та світу вони стали символом витримки та незламності. Перебуваючи в глибокому тилу та нерівній боротьбі з ворогом, український полк “Азов” тримав оборону Маріуполя понад 80 днів. Захисники «Азовсталі» здалися в полон за наказом командування, сподіваючись на міжнародне право та світові організації. Натомість отримали жорсткі умови полону, катування, голод і відсутність гарантій. Одним з найбільш кричущих проявів тероризму стала масова страта полонених в Оленівці, де перебували захисники Азовсталі.
Розберемось про головну (поки що) новину березня – ордер Міжнародного кримінального суду на арешт президента РФ і тамтешнього омбудсмана, за звинуваченням у викраденні українських дітей.
Виступ Тімоті Снайдера на Радбезі ООН 14 березня 2023 року переклав експерт Українського інституту майбутнього Сергій Громенко. Пані та панове, я виступаю перед вами як історик рег ...
Битва за Бахмут, що набула активного характеру в серпні, стала однією з найбільш запеклих і тривалих у війні. Російські пропагандисти обіцяли захопити місто до Нового року, а згодом не раз оголошували близьку перемогу. Проте і через рік широкомасштабної війни Бахмут продовжує стояти – ціною кровопролитних боїв, які щоденно забирають його захисників. Кожен день українські військові опиняються сам-на-сам зі смертю, втрачають побратимів та отримують важкі поранення, що змушують вчитися жити наново.
Коли суспільна напруга спадає, настає час оглянутись на недавні події та проаналізувати їх та поведінку їхніх учасників. Надто, коли одна з найболючіших тем в українському суспільстві стає причиною для боротьби за «останнє слово» між офіційними спікерами, структурами та чиновниками