В Україні вже давно стало звичним отримати за кілька “зелених” доступ або копію тієї чи іншої бази даних. Але інформація про здоров’я людей досі все ж залишалася конфіденційною. Про коронавірус у депутатів і чиновників журналісти дізнавалися або від них самих, або від їхніх друзів. Але з часом, вочевидь, і це поставили на потік.

У середу ввечері у Facebook почали обурюватися щодо того, що видання “Вести” опублікувало список київських будинків, де живуть люди, інфіковані коронавірусом. “Ви ще на них жовті зірочки, як німці, повішайте”, – обурювалися колеги-журналісти, натякаючи на те, як фашисти помічали євреїв.

Але “Вести” були не першими, хто дізнався про те, де є коронавірус.

Сусіди героїні статті “Букв” примудрилися дізнатися про те, що вона здала тест ще до того, як ПЛР-аналіз було оброблено і вона отримала результат, що коронавірусу у неї немає.

Десь 12-14 березня, напередодні запровадження карантину, Ольга занедужала, у неї з’явилася висока температура.

Жінка звернулася в швидку, але до неї не приїхали, а порадили дзвонити сімейному лікарю. Сімейного лікаря в Ольги не було, тому вона ще кілька днів лежала вдома з температурою, а потім поїхала у приватну клініку.

Жінці довелося побувати у 4 лікарів, але точний діагноз їй поставити не змогли. Після 4-й поїздки до лікаря їй таки зробили КТ і виявили пневмонію.

“Оскільки пневмонія була на початковій стадії, а я вже пила антибіотики, то мені порадили її лікувати вдома. Також до цього мені зробили тести на всі види грипу, і коли вони дали негативний результат, взяли забір матеріалу на ПЛР”, – розповідає Ольга.

“За кілька днів мені стало різко гірше, з’явилася сильна слабкість, мене мучила невисока, але постійна температура, і лікар приватної клініки порадила мені викликати швидку, щоб вони зняли інтоксикацію і мені стало легше. Швидка приїхала, поставила крапельницю і поїхала”, – згадує жінка.

Лікарі порадили Ользі також їздити в ліс і там прокачувати легені. Але щойно жінка вийшла за поріг, як до неї дуже обережно звернулася консьєрж, куди вона йде, якщо у неї коронавірус.

Ольга здивувалася, подумала, що консьєрж, напевно, на зміні бачила швидку і запанікувала.

Виявляється, хтось із родичів мешканців за цей час перевірив базу даних і дізнався, що Ольга робила тест. І попередив консьєржа, щоб наглядала, як поводиться “інфікована”.

“Потім голова нашого ОСББ також отримав листа від чиновниці з району, що у вас у такій квартирі є інфікований”, – згадує Ольга.

На той момент у жінки не було ще результату ПЛР-аналізу і вона в паніці зателефонувала лікарю, та – в лабораторію. У лабораторії відповіли, що результату тесту ще немає.

За 2 дні вона отримала відповідь, що результат тесту негативний.

“Усі ці дні ми сиділи з чоловіком вдома і нікуди не виходили. Звичайно, дуже переживали. Дзвонили на гарячу лінію МОЗ, але це нам мало допомогло”, – розповідає Ольга. На 17-й день їй стало краще, і всі симптоми хвороби зникли.

Що це було і що викликало пневмонію, для неї залишається загадкою.

Тим часом до консьєржа продовжували підходити мешканці та розповідати, що вони подивилися в базі і у них в будинку інфікований, запитували, чи не виходить вона з квартири.

“Звідки вони про це дізналися – для мене загадка. Коли я здала тест на ПЛР, мені одразу подзвонила лікар з найближчої поліклініки та сказала, що буде моїм сімейним терапевтом, і попросила тримати її в курсі. Потім я їй сама зателефонувала і сказала, що тест негативний. Тобто в поліклініці про результат не знали”, – каже Ольга.

То звідки ж узяли інформацію пильні сусіди?

Минулого тижня в Києві створили спеціальний моніторинговий центр для контролю за дотриманням мешканцями столиці правил самоізоляції.

Перший заступник мера Києва, який відповідає за медицину, Микола Поворозник у коментарі “Буквам” сказав, що доступ до такої інформації є тільки у Лабораторного центру.

“Є у нас таке державна установа – Лабораторний центр, і у нього єдиного є доступ до бази даних пацієнтів, у яких підозрюють коронавірус або в яких він діагностований. Більше ні в кого”, – зазначив заступник мера.

“Кілька днів тому була інформація, що в інтернет злили якісь матеріали, але це запитання до поліції. Думаю, що час від часу ми будемо натикатися на такі історії, як ваша, і причина тут у людському факторі”, – додав Поворозник.

На запитання, чи є доступ у чиновників райадміністрацій до такої інформації, заступник мера відповів, що у них цієї інформації не повинно бути. І єдиний, хто може курирувати таких хворих, – сімейний лікар.

“Але у нас завжди є бажання голови ОСББ або сусіда підмінити собою правоохоронну систему або швидку – цей фактор завжди буде”, – зазначив Поворозник.

Він бачить проблему розголошення такої інформації не в ній самій, а в тому, як її використовують люди. Тому що реакція може бути різною.

Приклад Нових Санжар і реакція на прибуття на обсервацію людей, евакуйованих з Китаю, показали, що реакція не завжди буває стриманою і адекватною. І чи готові ті, хто переживає за своїх рідних і перевіряє бази даних, відповідати за те, якщо реакція інших сусідів перейде в стадію булінгу, питання риторичне.

#Букви запитали у заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, чи буде реакція на оприлюднення номерів будинків і на несанкціонований доступ до баз. Той пообіцяв розібратися.

Неофіційно Нацполіція киває на МОЗ та київську владу, а ті у відповідь – на поліцію.