Кожна країна реагує по-своєму на поширення коронавірусної хвороби COVID-19. Наприклад, Південна Корея впроваджує раннє діагностування. Після спалаху іншого коронавірусу MERS (близькосхідного респіраторного синдрому) у 2015 році, значно більш летального, країна навчилася швидко й масово тестувати населення, ізолювати осередки та лікувати хворих на ранніх стадіях. Статистика Південної Кореї показує летальність COVID-19 на рівні 0,9% при загальносвітовому показнику 3-4%.

У Великій Британії відмовилися від тотального карантину й вирішили ізолювати лише найбільш вразливу групу населення – людей, старших за 70 років: їм заборонили полишати домівки, забезпечивши доставку їжі та ліків. Решті просто рекомендували залишатися вдома. Британський уряд вирішив дозволити своїм громадянам перехворіти, аби створили колективний імунітет, адже у 80% випадків COVID-19 минає з легкими симптомами застуди чи взагалі без них. Проте згодом заходи вирішили все ж посилити: на тлі зростання випадків захворюваності з 20 березня мають закритися британські школи, працюватимуть лише деякі: їх будуть відвідувати діти працівників, потрібних для боротьби із хворобою, наприклад, медиків.

Коли COVID-19 почала поширюватися світом, Україна не закривала кордонів, лише рекомендувала громадянам утриматися від поїздок у країни, де зафіксовані випадки. Це виглядало логічним, на перший погляд, адже епіцентр спалаху був лише в Китаї, в інших країнах реєстрували відносно небагато хворих. Згодом в аеропортах та на кордоні почали міряти температуру всім, хто в’їжджає в країну, адже одним із симптомів нового коронавірусу є гарячка. Тепер зрозуміло, що це не мало жодного сенсу, тому що більшість випадків хвороби минає безсимптомно, і українці цілком могли непомітно завезти вірус з-за кордону й почати його поширювати.

“Контроль температури тіла на в’їзді або на виїзді сам собою не є ефективним способом запобігти поширенню інфекції між країнами, оскільки інфіковані особи можуть перебувати в інкубаційному періоді, у них може не бути явних симптомів на ранній стадії перебігу хвороби, або вони можуть прийняти жарознижувальні і приховати симптоми. Крім того, такі заходи вимагають істотних вкладень, при цьому користі від цього може бути небагато”, – повідомила на початку березня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Як готувалися лікарні?

Утім, країна таки почала підготовку до епідемії.

24 січня був розроблений перший наказ щодо недопущення занесення й поширення на території України випадків коронавірусної інфекції.

3 лютого розпорядженням Кабінету Міністрів було затверджено національний план протиепідемічних заходів.

Віктор Ляшко

МОЗ визначило госпітальні бази – медичні установи в кожній області, які будуть приймати хворих із коронавірусом. Також в кожній області визначили щонайменше дві бригади екстреної медичної допомоги, які першими їдуть на виклик і мають транспортувати саме в ці дві клінічні бази.

“Паралельно ми проаналізували кількість і можливість прийому хворих у нашій системі протиінфекційної вірусної допомоги. Сьогодні ми маємо 12 тисяч інфекційних ліжок, 2,5 тис. боксів, 1,5 тис. лікарів, які працюють у цих закладах, близько 6 тис. осіб медичного персоналу. У всіх них є засоби індивідуального захисту, костюми біологічного захисту, респіратори для забезпечення зустрічі хворих із коронавірусною інфекцією”, – розповів 2 березня головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

19 лютого Камбін ухвалив рішення виділити 76 млн грн для закупівлі додаткових тест-систем для діагностики коронавірусу та засобів індивідуального захисту, аби спрямувати їх у лабораторні центри, госпітальні бази та до бригад екстреної медичної допомоги. Крім того, уряд вирішив додатково виділити 165 млн грн для обладнання відділень інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях.

“Це не означає, що система не готова. Це означає, що ми плануємо на майбутнє. В кожній області зараз переглянуто наявність відділень інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях, також вони мають чіткі маршрути того, що робити з інфекційними хворими в разі, якщо вони потребуватимуть реанімації, а інфекційних ліжок недостатньо. Наприклад, в Одеській області додатково визначено 11 закладів охорони здоров’я, які будуть приймати у відділення інтенсивної терапії, де є апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори тощо для надання невідкладної допомоги”, – пояснив Ляшко.

Відомий співак Валерій Харчишин описав, як його возили по всій Київській області в пошуках тексту на коронавірус. Співака повезли за 100 кілометрів на “швидкій” у Білу Церкву, щоб дізнатись, що там нема тестів, а вони є в Ірпіні, звідки його і привезли.

Після того, як ВООЗ оголосила пандемію і з’ясувалося, що навіть така країна, як Італія, може не впоратися з напливом пацієнтів, МОЗ знову змінило алгоритми.

“Ми розробили алгоритм реагування, який базується на сценарії розвитку спалаху в Італії. Ми бачимо, що 70% в Італії хворіють на легкі форми. Тому за нашим стандартом надання медичної допомоги, який повністю враховує кращі практики КНР та Італії, ми будемо пропонувати і надавати медичну допомогу в легких випадках амбулаторно при домашній самоізоляції. Для інших 20%, які будуть потребувати госпіталізації, ми розпланували мапу, щоб всі розуміли, куди який випадок доставити”, – розповів Ляшко на брифінгу 19 березня.

Також можливий сценарій залучення, крім стаціонарів та інфекційних лікарень, терапевтичних закладів, які зможуть забезпечити інтенсивну терапію. У разі введення надзвичайного стану залучатимуть приватні медичні заклади, стверджує головний санлікар.

Зараз спеціальний урядовий сайт для інформування про COVID-19 відповідає ствердно на запитання “Чи готова Україна?”: “В Україні близько 12 тисяч місць в інфекційних стаціонарах, близько 2 тисяч лікарів-інфекціоністів та 5 тисяч медперсоналу. В українських лікарнях є інфекційні бокси”, – йдеться в повідомленні.

Не ліжко-місцями єдиними

За статистикою ВООЗ, 15% госпіталізованих із COVID-19 потребують кисневої терапії, ще 5% перебувають у критичному стані, їм потрібна штучна вентиляція легень. Урядовий сайт повідомляє, що “в інфекційних лікарнях є 605 апаратів штучного дихання, і цього достатньо, а за потреби залучать такі апарати з інших лікарень”.

Поки в Україні незначна кількість хворих. Але для коронавірусної інфекції характерне експоненційне зростання, коли спочатку фіксується мала кількість випадків, а тоді – різке зростання. Це можна побачити на графіках фіксації хворих із КНР, де пік уже минув і нових випадків немає, Італії, яка зараз є епіцентром хвороби, та Південної Кореї, яка оперативно взяла ситуацію під контроль.

Фіксація випадків COVID-19 у КНР, Італії та Південній Кореї станом на 18 березня. Скріншот сайту ВООЗ

Населення КНР – понад 1,3 млрд осіб, Італії – понад 60 млн, Південної Кореї – 51 млн. Велика кількість хворих у Китаї пояснюється щільністю населення і, власне, тим, що ця країна постраждала першою. В Італії великий відсоток людей похилого віку, які є найбільш вразливими до цієї інфекції, до того ж, вона доволі пізно почала реагувати на виклик. У Південній Кореї навпаки більше молодого населення і грамотно спрацювала система охорони здоров’я. Перший випадок коронавірусу в Україні було зафіксовано 3 березня, тотальний карантин впровадили тільки 17 березня, за цей час вірус міг поширитися на велику кількість людей.

Бізнесмен із Кремнієвої долини і письменник Томас Пуейо 10 березня опублікував статтю “Коронавірус: чому ви повинні діяти вже зараз”, у якій на основі статистики припускає, що справжніх хворих у країнах на порядок більше, ніж виявляється (українською мовою її можна прочитати в перекладі вченого Антона Сененка).

Ймовірно, що найближчим часом хворих почнуть масово виявляти, важкохворих – госпіталізувати. З такою кількістю населення, як в Україні, може йтися про тисячі госпіталізацій. 600 апаратів штучного дихання, які декларує МОЗ, може критично не вистачити. В Італії не вистачило, і лікарі обирали, хто залишиться жити.

Апарат ШВЛ

Водночас лікар-анестезіолог, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ імені О. О. Богомольця Сергій Дубров повідомляє, що в Україні є близько 3,6 тис. апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), а щоб забезпечити ними всі ліжка інтенсивної терапії, слід докупити ще понад 2,3 тис. В операційних є ще 3,5 тис. апаратів ШВЛ, вони нижчого класу, але близько половини з них можна використати, розповів він Liga.net.

Проте справжня кількість апаратів ШВЛ невідома, МОЗ повідомляє, що до їх закупівлі долучається бізнес. Також київський завод “Буревісник”, що входить до складу “Укроборонпрому”, повідомив, що планує відновити виробництво апаратів ШВЛ.

У міністерстві обіцяли, що в лікарнях проводять тренінги для персоналу щодо реагування на випадки коронавірусу. Проте резонансним став випадок у чернівецькій лікарні, де померла пацієнтка із підозрою на коронавірусну інфекцію. Підтвердження цього надійшло вже після смерті.

У Чернівецькій ОДА пояснили, що вона померла через загострення супутніх хвороб, що характерно для COVID-19. Проте мати померлої написала листа у місцеве видання “Перший Буковинський”, у якому розповіла, що її доньці не надали належної допомоги, детально описавши дії медиків. Схоже, що в пацієнтки була резистентність до антибіотиків, на яку лікарі не звернули уваги. В результаті поліція відкрила кримінальне провадження за фактом неналежного виконання службових обов’язків медпрацівниками.

Тестувати, тестувати і ще раз тестувати

На початку березня в країні були тест-системи для 3 тис. досліджень, звітував Віктор Ляшко. Тоді ще не було зареєстрованих випадків коронавірусу. Народна депутатка від “Голосу” Ольга Стефанишина на засіданні Комітету з питань здоров’я нації звинуватила МОЗ у недостатній кількості тестів. Ляшко відповів, що масове тестування не потрібне.

“Наразі питання в тому, що є певний ажіотаж. Якщо ми поставимо тест-системи в регіони, їх використають за три дні, бо підозра на коронавірусну інфекцію буде у всіх. Ми повинні розуміти, що тактика ведення хворого при виявленні коронавірусу, грипу чи грипоподібного захворювання не відрізняється, це виключно моніторингові дослідження. Аби зараз передати біологічний матеріал на дослідження, має бути вироблений алгоритм. У Полтаві не може з’явитися коронавірус нізвідки. Якщо людина подорожувала, має симптоми, виключаються всі інші захворювання, забирається біологічний матеріал, і наступного дня маємо результат. Немає блискавичних форм розвитку коронавірусу”, – зазначив він.

Тест-системи, про які говорить головний санлікар, використовують у лабораторіях. Вони дозволяють проаналізувати ДНРК біоматеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), це займає кілька годин. Також існують експрес-тести, які визначають наявність у крові антитіл до вірусу – вони менш точні, тому що хвороба може протікати безсимптомно, організм не виділяє чи ще не почав виділяти антитіл, але при цьому людина може передавати інфекцію іншим.

Але тести в Україні не роблять усім підряд, це можливо лише за направленням лікаря чи платно в деяких приватних клініках. Власне, спочатку роблять тест на грип, інші віруси, аби їх виключити, й лише тоді на коронавірус. 11 березня МОЗ повідомило, що закуповує швидкі тести на грип А+В (для виключення грипу та переходу на дослідження коронавірусу), набір реагентів для виявлення коронавірусу та швидкі тест-системи на COVID-19, які дозволять проводити дослідження безпосередньо біля ліжка хворого. Така кількість тестів дозволить протестувати понад 90 тис. людей.

І тест-системи, і швидкі тести продовжують закуповуватися за бюджетні кошти, але самостійно протестуватися можна буде лише у випадку, якщо їх куплять приватні аптеки з власної ініціативи. За словами Віктора Ляшка, експрес-тест коштує приблизно 300-350 грн.

Тим часом ВООЗ закликає країни розширити масштаби тестування.

“Ми маємо один заклик для всіх країн: тестувати, тестувати і ще раз тестувати. Перевіряйте кожен підозрілий випадок”, – заявив генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос Аданом Гебреєсус.

Лише тести дозволять виявити хворих людей без симптомів та ізолювати їх, аби вони не поширювати інфекцію. Сайт Our World in Data збирає інформацію про тестування на коронавірус у світі. За його даними, в КНР провели 320 тис. тестувань, у Південній Кореї – 286 тис., в Італії – 148 тис., у Росії – 116 тис., в Україні – всього 500. Урядовий сайт про COVID-19 повідомляє, що до кінця тижня в регіони розвезуть 1 млн експрес-тестів, які дозволяють дізнатися результат за 10-15 хвилин (але не забуваємо, що такий тест може показати хибно-негативний результат). Також у дев’ять регіонів направили німецькі сертифіковані ВООЗ тест-системи – це Житомир, Тернопіль, Дніпро, Вінниця, Київ, Рівне, Львів, Запоріжжя та Чернівці.

Експерти пов’язують масове тестування населення на вірус зі статистикою виживання хворих на цю хворобу, пише CNN. У Південній Кореї станом на 8 березня робили 3592 тести на 1 млн осіб, в Італії ж тестували 826 осіб на 1 млн, і летальність у другій удесятеро вища, ніж у першій. Це не єдина причина різниці в цифрах, проте вона важлива. Україна впровадила загальнонаціональний карантин, зупинивши переміщення людей через кордон та всередині країни, хоч випадків зараження поки що дуже мало. Це правильне рішення, але воно може бути запізнілим. Південнокорейський сценарій Україні вже не повторити – забагато потенційних невиявлених хворих. Тепер головне – не допустити італійського.