12 лютого на антикорупційному комітеті має відбутися звіт директора НАБУ. У середу, 5 лютого, нардеп від ЄС Олексій Гончаренко почав збирати підписи за відставку Ситника. Станом на п’ятницю їх вже 180. Головна причина – директор НАБУ перебуває в реєстрі корупціонерів через свій відпочинок за чужі гроші в мисливських угіддях в Сарнах.

3 лютого директор НАБУ покликав антикорупційний комітет Верховної Ради на закриту зустріч в приміщенні НАБУ. Там також був керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Записувати зустріч на відео не дали. Хоча в нардепа Антона Полякова і було таке бажання.

«Чесно, в мене склалось враження, що нас намагалися задобрити перед звітом на комітеті. Я не знаю, чи була це ідея Ситника чи Насті Красносільської (голови антикорупційного комітету – ред.), але нас покликали до  НАБУ, де Ситник нам розказував, що він не корупціонер», – розповідає один з депутатів від «Слуги народу» не під запис.

Питання про звинувачення Ситника в корупції порушив на зустрічі нардеп Поляков.

«У мене було три питання: по Микитасю, мене цікавило, чому САП дає дозвіл на виїзд, а НАБУ зупиняє, потім в мене було питання по браслетах, чому в них їх постійно не вистачає на корупціонерів, і Гримчака відпускають без браслета, і третє було безпосередньо про Ситника – чому після того як суд визнав його корупціонером, він лишається на посаді», – зізнався Поляков Буквам у кулуарах Ради.

На останнє питання, як каже депутат, «Ситник сказав, що він веде гучні кримінальні справи й тому йому мстяться».

На уточнення, чи згадував він при цьому чиїсь імена, наприклад, Олега Бахматюка- представники його підприємств якраз в середу вимагали під Радою відставки Ситника – Поляков відповів, що той згадував лише про «якісь рюкзаки».

Як відомо, у 2017 детективи НАБУ затримали сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у справі про продаж рюкзаків за завищеною ціною для Нацгвардії. Це затримання вкрай розсварило Авакова та п’ятого президента Петра Порошенка, бо міністр вважав затримання сина замовленням президента. Крім того, міністр дуже образився на Артема Ситника й  перестав з ним навіть говорити.

У 2018 «справа рюкзаків» була закрита прокурором САП, оскільки всю вину взяв на себе компаньйон Авакова-молодшого Володимир Литвин.

Кілька місяців тому автор спитала в одного з наближених до Авакова людей, чи пробачив міністр Ситнику ту історію, на що співрозмовник відповів, що «Арсен — людина східної крові й таке не забуває».

Зараз у глави МВС, як і інших не любителів директора НАБУ, є можливість йому трохи насолити.

Зокрема через те, що навесні минулого року директор НАБУ втрапив у неприємну історію.

Тоді нардеп Борислав Розенблат оприлюднив запис з флешки, яку йому хтось передав, де людина з голосом Артема Ситника розповідає, як він допоміг Хіларі Клінтон у боротьбі проти Трампа.

НАБУ справді було одним з перших, хто влітку 2016 підтвердив, що в так званій амбарній книзі Партії регіонів, де фіксувалася чорна бухгалтерія соратників Януковича, містяться дані про виплати тодішньому керівнику штабу Трампа Полу Манафорту. Це стало одним з приводів для розслідування в Штатах і призвело до ув’язнення Манафорта.

Тепер же на записі Розенблата людина з голосом схожим на Ситника визнавала, що зробила це  навмисно  на догоду одному з кандидатів у президенти США.

Єдина проблема цього запису була в тім, що він був несанкціонованим. Його зробила людина, яка відпочивала з Ситником разом у мисливському господарстві в Сарнах. Потім цей запис був переданий республіканцям у США, які ведуть війну компроматів з демократами, хто з них більше впливає на владу в Україні, і Розенблату для розголошення в ЗМІ.

Але вже через певний час історія про сарненський відпочинок отримала інше продовження — до поліції звернувся громадянин Микола Недейко, який розповів, що Ситник 5 разів відпочивав в лісничих угіддях і отримав послуг на 100 тисяч гривень, які не оплачував сам, а отримав як подарунок. Це звернення стало приводом для розгляду в суді. В рамках допиту свідків сума наданих послуг зменшилася  до 25 тисяч, але суд першої та другої інстанцій визнав Ситника винним в адмінпорушенні. І за фактом  його внесли до реєстру корупціонерів.

Присутність Ситника в цьому реєстрі дає змогу  його опонентам ставити питання про його відставку.

Тож  Ситник на зустрічі з депутатами намагався їх переконати,  що справа є політичним замовленням.

«НАБУ веде справи, які стосуються перших осіб держави й ними можна або займатися, або не займатися. Якщо не займатимешся, то в тебе і проблем не буде. Інакше буде як у справі про рюкзаки», – переповідають депутати слова Ситника.

Депутати кажуть, що Ситник прозоро натякав, що всі його напасті з адмінпротоколами пов’язані зі справою рюкзаків сина Авакова.

Він не став розповідати депутатам, як його занесло у Сарни, хто і чому за нього платив чи не платив. Натомість директор НАБУ детально розповів депутатам, що суд проти нього був необ’єктивним.

За його словами, в першій інстанції для розгляду його справи спеціально знайшли суддю, в якого була справа за хабар, і який не захотів чути доводи невинуватості Ситника. Потім, в апеляції, за словами директора НАБУ, спершу призначили суддю, який чув аргументи його захисту, але раптом щодо  судді підняли справу 2016 року про ДТП.

За словами депутатів, Ситник знову прозоро натякнув, що справу знайшла поліція.

Після чого суддя в апеляції взяв самовідвід, а на заміну йому прислали суддю, в якого двоє дітей працюють в поліції і якому лишилося  місяць до відставки, і він прийняв рішення на користь Нацполіції та прокуратури.

Ситник сказав, що буде подавати скаргу до  Європейського суду з прав людини, і вірить, що скоро ситуація зміниться.

Тим часом, його опоненти розраховують влаштувати йому прочухана в Раді. Хоча й розуміють, що в них з цього може нічого не вийти.

За статтею 6 закону про НАБУ Верховна Рада України за наявності підстав, визначених пунктами 6-12 частини четвертої цієї статті, за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може ухвалити рішення про звільнення Директора Національного бюро з посади.

Але звільнятиме його все одно президент.

“Зараз у  Раді є ця ініціатива про збір підписів за його відставку. Як керівництво фракції ми її не підтримуємо, але й  заборонити депутатам не можуть. Якщо буде 150 підписів, вони можуть винести постанову на комітет. Але що далі – не зрозуміло. В законі є 6 підстав для звільнення директора НАБУ і під жодну це не підпадає”, – сказав у  коментарі Буквам керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

“Але насправді ця ситуація обурює багатьох людей. Вони підходять до мене і питають: «А що це таке: людина, яка є обличчям антикорупційної боротьби, сама в реєстрі корупціонерів?» Як на це реагувати? В законі не виписаний механізм. Але і не реагувати не можна. Інакше ми толеруємо таку поведінку. Тому, думаю, що буде такий політичний крок через парламент, що ми засуджуємо таку поведінку”, – каже Арахамія.

Що далі? Залежить від президента. Теоретично він давав всім силовикам крім генпрокурора Руслана Рябошапки час показати результати до осені. Ніхто нічого не показав особливого. Хоча НАБУ і САП обіцяли нардепам до 100 вироків цього року.

«Сказати, що Ситник найгірший серед них усіх – складно. Я думаю, що на нього давно і пильно щось шукали. Якщо знайшли тільки це, то це не найгірше», – каже один з депутатів.

Утім в Раді є певна група, яка намагається умовити колег підтримати ініціювання звільнення Ситника. В непублічній розмові з президентом вони також можуть згадати, що Ситник допомагав демократам, а отже  дратуватиме  Трампа, який уник імпічменту,  тож президенту таких проблем не треба.  Ще й надто зважаючи на те, що захисники директора НАБУ в таборі демократів, а шанси на перемогу їх на виборах президента геть не такі й очевидні. Принаймні таку тезу  розганяють у ЗМІ.

Хоча достатня кількість підписів зібрана, постанова про звільнення ще не зареєстрована, повідомив Буквам її ініціатор Олексій Гончаренко. «Підписів 180, але постанова ще не зареєстрована, бо підписні листи ще у Слуг, триває збір підписів», – сказав депутат.