Взагалі головним завданням законопроєкту було повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. У лютому 2019 року Конституційний суд скасував цю норму закону. Рішення було розкритиковано як всередині країни, так і міжнародними партнерами. Тому нова влада пообіцяла виправити ситуацію і повернути цю статтю.

Її не лише повернули, але й додали ще норми, які мають  дозволити ефективніше боротися з корупцією. Так, було запропоновано в статті 62 закону «Про банки і банківську діяльність»   детальніше п виписати, за яких умов Державне бюро розслідувань (ДБР), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і органи прокуратури можуть отримати доступ до банківської таємниці.

«… у справах щодо виявлення необґрунтованих активів і збору доказів їх необґрунтованість в межах компетенції органів — на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів», – йдеться в ч. 31 ст. 62 закону.

Відзначимо, що, згідно з документом, доступ до банківської таємниці також мають Служба безпеки (СБУ), Національна поліція, Антимонопольний комітет.

У лютому Національний банк (НБУ) увідповіднив до  вимог законодавства порядок розкриття банківської таємниці. У прес-службі Нацбанку відзначили, що тепер відповідні держоргани «можуть отримати за письмовим запитом без рішення суду доступ до інформації про операції по рахунках осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках».

Варто відзначити, що ще до прийняття законопроєкту №1031 чинне законодавство передбачало доступ правоохоронних органів до банківської таємниці без рішення суду, лише за письмовим зверненням.

Співрозмовник «Букв» в Нацбанку зазначає, що порядок розкриття практично не змінився, закон «Про банки й банківську діяльність» лише отримав деякі уточнення. Наприклад, доступ до інформації про контрагента — фізичну або юридичну особу, яка бере участь в угоді. Це має надати дозвіл  правоохоронним органом відстежити наявність незаконних активів.

За інформацією прес-служби Нацбанку, у 2019 році правоохоронці отримали 155 дозволів на доступ до банківської таємниці. Серед них: Генеральна прокуратура (ГПУ) – 62 рази, Нацполіція – 28 разів, СБУ – 19 разів, НАБУ – 18 разів, а ДБР – 12 разів. Також в НБУ повідомили, що в другому півріччі найчастіше до них зверталася ГПУ.

Але, звісно, залишається відкритим питання, чи не почнуть ці органи відстежувати історію банківських рахунків усіх громадян? У самому законі, як говорилося вище, правоохоронні органи можуть отримати доступ до інформації про підприємців і фізосіб. На ділі ж письмовий запит може бути  відхилений, якщо правоохоронці не переконають Нацбанк в необхідності розкриття таємниці відповідно до норм законодавства.

Нардеп від «Слуги народу» Олександр Качура вважає, що ті, хто не пов’язаний з корупцією, можуть спати спокійно. Тому що закон розрахований виключно на корупціонерів.

«Якщо запитувати інформацію в банку тільки за рішенням суду, доступ до банківської таємниці може затягнутися на якийсь час. За цей період власник рахунків може встигнути вивести всі активи», – пояснює депутат «Буквам».

Хоча особисто Качура вважає, що доступ до банківської таємниці має бути лише за рішенням суду. Але такий варіант можливий тоді, коли в країні зменшиться рівень корупції.

«Букви» також зв’язалися з представниками банківського сектора. Глава Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек відповів, що не вважає, що це якось негативно відіб’ється на роботі даного сегмента ринку.

«Зазначені зміни законодавства в установленому порядку набули чинності й обов’язкові для виконання банками. Банки ж нейтрально оцінюють такі зміни, оскільки банківська таємниця не повинна бути обставиною, яке ускладнює або робить неможливим розслідування фактів, що свідчать про злочин», – прокоментував він «Буквам».

Також Шпек вважає, що спрощена процедура доступу до банківської таємниці прямо не вплине на діяльність банків. Але одночасно  розширення можливостей правоохоронних органів щодо доступу до цієї інформації не повинно підштовхнути до неправомірного тиску на осіб, щодо яких такі дані надаються, відзначає банкір.

«Подібна інформація є чутливою, тому держава повинна забезпечити її отримання та використання виключно в законних цілях. А кожен факт неправомірного отримання або використання повинен розслідуватися», – додає Шпек.

Водночас у  «ПриватБанку» спрощений доступ правоохоронців до банківської таємниці не вітають. У розмові з «Буквами» там кажуть, що нові норми закону можуть суттєво порушувати права юридичних та фізичних осіб, які могли мати відношення з корупціонерами, але самі не брали участі в будь-яких схемах.Тепер же за запитом правоохоронних органів банки повинні подавати інформацію про всіх осіб.

«У такій ситуації не виключені зловживання, а значить збільшиться загроза невиправданого розкриття банківської таємниці з можливим збитком для клієнтів банків і репутації самих банків», – коментує «Буквам» керівник департаменту PR та внутрішніх комунікацій «ПриватБанку» Лілія Зубарєва.

У Незалежній асоціації банків згодні, що дані клієнтів повинні ретельно охоронятися. Саме тому вони не повинні надавати інформацію,  непередбачену законом.

Але від спрощеного доступу до банківської таємниці нікуди втекти не вдалося б. «Глобалізація економіки вимагає більш прозорих підходів до питань ведення бізнесу, придбання активів», – говорить «Буквам» Роман Шпек.

До цього процесу залучена й  Україна. Восени минулого року Верховна Рада остаточно підтримала імплементацію угоди FATCA з США. У Міністерстві фінансів тоді розповіли, що тепер податкова служба США зможе отримувати інформацію про американських платників податків в Україні. Поки цей процес працює в односторонньому режимі.

«Таким чином, поняття банківської таємниці, як щось недоторканне, вже в минулому. При законних підставах, уповноважені державні органи в усьому світі розширюють свої можливості по отриманню цієї інформації », – резюмує Шпек.