З усім цим підписання указу про “часткову” мобілізацію викликало небувалу хвилю ажіотажу в Росії – у коментарях в телеграм-каналах пропагандистів чергуються запитання, чи мобілізують їхніх близьких і ура-патріотичні заклики. Те, що в Росії називається опозицією, скаржиться у твіттері на повістки і закликає на мітинг – о 19:00, щоб всім було зручно після роботи, і щоб встигнути додому після обов’язкового відвідання автозаку – все як заповідав Салтиков-Щедрін в “Історії одного міста”. А найбільш далекоглядні й ті, хто може собі це дозволити, закликають “валити” з Росії і активно це роблять, розкупивши квитки на ті міжнародні напрямки, які ще функціонують у РФ.

І це не безпідставно, адже якщо поцікавитись текстом мобілізаційного указу Путіна, а не його заявами та переказом пропагандистів, то можна дізнатись, що ні про яку “часткову” мобілізацію не йдеться – в указі просто не визначені категорії, які підлягають мобілізації, і ті, яких вона не торкнеться. 

Так, сам указ називається “Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації”, в пункті 1 цього указу йдеться про “часткову мобілізацію”, але вже у пункті 2 його зазначено “здійснити призов громадян РФ на військову службу за мобілізацією до ЗС РФ. Громадяни РФ, які призвані на військову службу за мобілізацією, мають статус військовослужбовців, які проходять військову службу в ЗС РФ за контрактом”. Все. Жодних військовослужбовців запасу, жодних окремих категорій, які підлягають мобілізації… Отже – приготуватись всім.

Але найцікавіше починається далі. У пункті 4 указу Путіна зазначається, що “контракти про проходження військової служби, укладені військовослужбовцями, продовжують свою дію до закінчення періоду часткової мобілізації”. Як ви уже, мабуть, здогадались, жодних дат закінчення періоду часткової мобілізації в указі також не зазначено.

Це означає, що не лише “повноцінні” контрактники російської армії більше не можуть достроково розривати свої контракти після “знайомства” зі Збройними Силами України (що намагались припинити, проставляючи штампи “схильний до зради”, “дезертир” і т.д. в особових справах, але, вочевидь, не допомогло), але й ті “генії”, які сподівались підзаробити, кілька місяців повоювавши в Україні за “короткостроковими” контрактами – тепер залишаються у військах доти, доки не поповнять статистику втрат російської армії.  З позитивного для РФ – попит на автомобільну продукцію в Росії може дійсно зрости за таких умов. І, звісно ж, це стосуватиметься й мобілізованих, адже недаремно їх прирівняли за статусом до контрактників.

Врятуватись з російської армії (якщо повернення у РФ можна вважати порятунком) тепер можна лише:
– по досягненню граничного для військової служби віку (50 років для більшості звань, 55 років – для полковників і капітанів, 45 років – для жінок);

– за станом здоров’я – “частково повернувшись” після “часткової мобілізації”, якщо цього буде достатньо для військово-лікарської комісії;

– у зв’язку з вироком суду про засудження до позбавлення волі – ПВК “Вагнера” також потрібно поповнювати свої ряди, як-не-як.

До речі! В указі також ні слова не сказано про те, що під мобілізацію підпадають лише чоловіки, а російське законодавство дозволяє приймати на військову службу й жінок. Тому указ Путіна є потужним кроком на шляху до гендерної рівності у відсталій в цьому та багатьох інших аспектах країні.

Цікавим є й пункт 6 мобілізаційного указу – уряду РФ доручено забезпечити потреби “Збройних сил РФ, інших військ, військових формувань і органів на період часткової мобілізації”. Якщо чутки про формування “феодальних армій” в регіонах РФ виявляться зрештою не чутками, заплатить з власної кишені за це кожен росіянин, що не може не радувати на тлі стабільного погіршення економічної ситуації там.

Пункт 7 указу має гриф “Для службового користування” і його забули включити в оприлюднений на сайті Кремля текст указу, додавши пізніше у відсканованому документі.

Пункт 8 фактично підтверджує сказане раніше – ні про яку “часткову” мобілізацію не йдеться, адже її проведення доручено очільникам суб’єктів федерації, а кількість та строки мобілізації визначатиме МО РФ. Можна привітати службовців структури військкоматів у РФ з прийдешнім покращенням їхнього матеріально становища, а “опозиційні” росіяни тепер мають шанс рублем підтримати свої твіти про “Нєт войнє”. Або померти в Україні. Або померти в російській тюрмі. Небувалої широти вибір як для Росії.

Право на відстрочку отримують лише працівники організацій військово-промислового комплексу – на період роботи в цих організаціях. Це більш жорсткі умови, ніж ті, що існують в Україні, адже перелік підприємств, установ та організацій у нас, працівники яких отримали бронювання від мобілізації – досить широкий і виходить далеко за межі сфери ВПК. Що дуже показово на тлі трикратної різниці в кількості населення на користь РФ.

Тепер до найголовнішого – що це означає для нас. Глобально – нічого нового (якщо тільки ви не сприймали всерйоз заяви керівника ОП про те, що війну треба закінчити “до зими”). Необхідність продовження мобілізації хоча б для ротації людей, які боронять Україну з 24 лютого, давно була очевидною, а головнокомандувач Збройних Сил України генерал Залужний у спільній статті з генералом Забродським окремо зазначили про необхідність формування 10-20 загальновійськових бригад для продовження звільнення окупованих Росією територій.

Що ж до локальних змін – Росія зможе укріпити свої позиції в обороні, щоб уникнути повторення “харківського розгрому” минулих тижнів та, можливо, спробує нашкребти сил для нового наступу навесні, як про це застерігали генерали Залужний та Забродський. Втім, мобілізація не допоможе ліквідувати перевагу України у дальності і точності ураження артилерією та РСЗВ, яку забезпечують союзники. Так само мобілізація не допоможе Росії отримати нових компетентних сержантів та офіцерів, взамін тих, що вписані в статистику втрат їхнього особового складу. 

Іншими словами, через кілька десятків років “культу перемоги” виявилось, що без американського ленд-лізу та сержанта-українця “павтаріть” якось не можеться і, як би не хотілось – доводиться симулювати та вдаватись до карго-культу тих заходів, які дозволили СРСР оговтатись від початкового розгрому і переламати ситуацію на свою користь. Результату слід очікувати відповідного.