Як нам гордо повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ, що 30 березня, складено 152 адміністративні протоколи за статтею 44-3 (Порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Загалом із початку карантинних заходів працівники поліції склали 3120 адміністративних протоколів.

Отже, диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Тобто, відповідальність за даною статтею настає за порушення конкретних правил та норм, які слід більш детально дослідити.

Що таке “карантин людей” та “санітарно-протиепідемічні правила та норми”

Логічно, що для визначення випадків порушення карантину, спочатку потрібно розтлумачити саме значення терміну “карантин людей” та “санітарно-протиепідемічні правила та норми”.

Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін карантин визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Відповідно до ст. 29 вищезгаданого закону, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” від 11.03.2020 №211 на період карантину початково встановлено лише декілька обмежувальних заходів. У подальшому до вказаної постанови було внесено зміни, а ряд обмежень розширився. Звідси можна дійти до висновку що перелік обмежень, які в подальшому будуть запроваджуватися зростатиме.

Саме розуміння термінів та конкретних правил разом з обмежувальними заходами є важливим з тієї точки зору, що відповідальність може настати виключно за їх порушення.

Слід звернути увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 введено конкретний перелік обмежень, проте у цей же час органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів.

Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).

Для прикладу, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №172 від 27.03.2020 заборонено знаходитися у публічних місцях та громадському транспорті без засобів індивідуального захисту на території Сумської міської об’єднаної територіальної громади.

Варто також звернути увагу на відповідальність за порушення вказаної статті, а саме, вона передбачає накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо ж мова йде про адміністративну відповідальність, логічним буде дослідити питання як саме будуть оформлюватися справи про адміністративні правопорушення за ст.44-3 КУпАП?

Так, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол.

В даному випадку мова йде про ст.44-3 КУпАП. За своєю правовою природою дана стаття є банкетною, тобто відсилає нас до інших законодавчих актів, які встановлюють конкретні обмеження та правилапорушення яких може вбачатися в діях тієї чи іншої особи.

Аналізуючи судову практику можна стверджувати, що працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму закону.

Тобто, в даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення, як того вимагає законодавство.

Більш того, навіть за умови порушення процедури складання протоколу та подальшого направлення справи до суду, такий протокол сам по собі не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків.

Досвід українських судів

Отже, зупиняємось на аналізі рішень суддів за ст. 44-3 (Порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, суддею Зарічного районного суду міста Сум Сибільовим О.В. прийнято рішення у справі № 3591/666/20 від 20 березня 2020 року. Прийнятим рішенням у даній справі суддя закрив провадження по справі відносно особи у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу, який надійшов на розгляд судді зазначається, що 19 березня 2020 року близько 18:00 особа, всупереч п.п. 3 п. 2 Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року, здійснювала господарську діяльність по продажу тютюнових виробів, чим скоїла правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. На обґрунтування провини до протоколу долучено письмові докази, з яких вбачається, що особа по трудовому договору працює на фізичну особу підприємця, яка і є безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснював відповідну діяльність, наведену в протоколі.

Отже суд чітко зазначив у своєму рішенні, що законодавець передбачив відповідальність для суб’єкта господарювання, а не найманого працівника.

Суддею Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіною С. А., прийняте рішення у справі № 3/177/131/20 від 20 березня 2020 року. Прийнятим рішенням суд матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо особи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП повернув до Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, що надійшов на розгляд судді зазначається, що 19.03.2020, особа, будучи фізичною особою-підприємцем, 19.03.2020 об 11:50 не припинила роботу магазину одягу, чим порушила вимоги підпункту 3 пункту 2 Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020.

Суд у своєму рішенні наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, відповідно до вимог даної статті серед іншого, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Причиною повернення матеріалів справи до органу, який направив відповідний протокол про адміністративне правопорушення стало те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості, які ж саме правила були порушені фізичною особою-підприємцем, та яким нормативно-правовим актом ці правила встановлено.

Весь парадокс ситуації в тому, що до 2017 року в Україні діяли санітарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-епідеміологічні, протиепідемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи і санітарні регламенти, які були видані центральними органами виконавчої влади СРСР, УРСР та їх посадовими особами.

Таким чином, законодавець скасовуючи відповідні правила у 2017 року обґрунтовував це тим, що санітарні норми і правила радянської доби, які були прийняті до 24 серпня 1991 року втратили свою актуальність, а переважна їх більшість не відповідає законодавству України (декомунізація) та не узгоджується із законодавством Європейського союзу.

Але, це не все, нові санітарні правила та/або норми, в тому числі які б регламентували карантинні правила, не були прийняті українським законотворцем.

Таким чином, суддя у рішенні правильно вказує, що протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на порушення фізичною особою-підприємцем п.п.3 п.2 Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020. Натомість, вказана постанова не містить будь-яких заборон щодо зупинення роботи об`єктів загального користування на території смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, зокрема, магазинів. Будь-які дані про те, що органами місцевого самоврядування ухвалювалися відповідні рішення, їх оприлюднення, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо особи не містять.

Суддею Броварського міськрайонного суду Київської області Кічинською О.Ф. у справі № 3/361/1084/20 від 20 березня 2020 року прийняте аналогічне рішення.

Суддя у своєму рішенні встановила, що протокол про адміністративне правопорушення від 19.03.2020 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в протоколі не зазначено порушену норму закону, враховуючи бланкетність диспозиції ст. 44-3 КУпАП. Крім того, до матеріалів справи не долучено жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином судовим рішенням протокол було повернуто до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для належного оформлення.

Цікавим є рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швець В.М. у справі № 3/946/644/20.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вказується, що 19 березня 2020 року о 18:50 особа за адресою: місто Ізмаїл, вулиця Хотинська,86 в магазині-кафе “Олімп” порушила правила щодо карантину людей, а саме здійснювала продаж товару на розлив.

Даним рішенням суду особу визнано винною в здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП але, звільнено її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням в силу малозначності адміністративного правопорушення.

Таким чином, маємо правовий колапс, здійснювати торгівлю продуктами не заборонено а здійснювати торгівлею кави на розлив – заборонено.

Такі ситуації виникають внаслідок того, що законодавцем приймається (останнім часом) неймовірна кількість нових норм, які щось змінюють, щось виключають, доповнюють і в результаті такого швидкого та необдуманого прийняття нових норм нашими депутатами будуть притягнені до відповідальності громадяни України.

Можна і далі продовжувати здійснювати аналіз прийнятих позитивних рішень на користь громадян, але все ж таки хотілося б пояснити читачу, що такі ситуації не є поодинокими, і не завжди суд, зважаючи на величезну загрузку буде діяти так, як описано у вищевказаних рішеннях.

Тому, якщо вас було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 (Порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адміністративні правопорушення адвокати радять одразу звертатися до суду апеляційної інстанції та оскаржувати відповідне рішення.