Що не так в роботі міністерства, чим  це загрожує і чому звільнити міністра буде складно, вивчали “Букви”.

Вимогу звільнити міністра оборони Андрія Тарана озвучили  на початку грудня на погоджувальній раді представники фракцій “Європейської Солідарності” та “Голосу”.

Співголова фракції ЄС Ірина Геращенко наголосила на некомпетентності Міноборони, що загрожує безпеці як військових, так і країни.

“Шокуюча інформація, що зараз відбувається в Збройних Силах – в зиму заходять без палива, зірвано тендер на закупівлю дизеля, форму вже беруть зимову зі стратегічних запасів, не використано 10 мільярдів, які мали піти на забезпечення Збройних Сил цього року. В цьому контексті ми вимагаємо не звітів, а відставки міністра”, – наголосила Геращенко.

Лідер фракції партії “Голос” Сергій Рахманін як член комітету з нацбезпеки  почав ще раніше говорити про те, що міністр має піти у відставку.

“Це надто велика розкіш під час війни мати на такій ключовій посаді людину, яка відверто не впоралася з покладеними на неї обов’язками. От буквально яку позицію не візьми, міністр Таран не впорався. Починаючи від фактичного згортання реформ, закінчуючи незадовільним виконанням контрактів у межах державного оборонного замовлення. Куди не кинь, починаючи від закупки паливно-мастильних матеріалів, закінчуючи співпрацею з парламентом і законодавчою роботою, людина просто знаходиться не на своєму місці”, – заявив депутат на погоджувальній раді на початку грудня.

“Я дуже ціную пана Тарана за його філософські вправи, глибокі роздуми про життя і майбутнє цієї армії і країни, але це надто велика розкіш утримувати за державний кошт людину, яка завалила все, що можна завалити на важливій посаді. Законотворчої діяльності нема, співпраці з парламентом нема, реформ нема. У нас досі є підрозділи, які не мають постійного пункту дислокації, вони живуть між окопами і наметами на зборах. У нас досіє величезні проблеми з паливно-мастильними матеріалами, з речовим довольством, їжею”, – продовжив Рахманін через день з трибуни Ради.

В розмові з “Буквами” Рахманін вказує, що з 8 робочих груп з міністром не відбулось жодної, а три візити міністра на комітет закінчились розмовами ні про що.

“Йдеться про фактичний зрив низки оборонних контрактів і ймовірний зрив державного оборонного замовлення 2021 року. На жаль, більш конкретно не можу розповісти, бо йдеться про державну таємницю”, – каже депутат.

З того, що відомо з відкритих джерел – у першому півріччі було зірвано 44,7% від загальної кількості оголошених торгів на загальну очікувану вартість 3,46 млрд грн. Це при тому, що  ⅔ усіх своїх публічних закупівель МО і так здійснює через “переговорну процедуру для потреб оборони”.

Серед скасованих тендерів:

  1. Перевезення громадським залізничним транспортом на суму699,4 млн грн.
  2. Індивідуальне обмундирування – 648,9 млн грн.
  3. Продукти харчування – 279 млн грн.
  4. Організація харчування – 241,02 млн грн.
  5. Кухонне приладдя – 212,02 млн грн.
  6. Ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів військового призначення – 154,7 млн грн.

При цьому у вересні було ліквідовано Центр оборонних закупівель, який був створений за попереднього міністра Андрія Загороднюка, який створювали, щоб підвищити конкуренцію на закупівлях та зменшити корупцію.

По суті, таке буксування прозорих закупівель створює можливість для закулісних перемовин з гравцями ринку.

Більше того, минулого тижня з’ясувалось, що ані Міноборони, ані Мінстратегпром не підготували підзаконні акти, які дозволили б запрацювати з 1 січня 2021 року Закону “Про оборонні закупівлі”, і тепер його доведеться відкласти мінімум на пів року. Інакше оборонні закупівлі чекає просто колапс.

“На жаль, Парламент поставили перед фактом, що не зробили підзаконні акти, і тепер ми маємо відтермінувати дію закону”, – визнала проблему нардеп від “Слуги народу”, член комітету з нацбезпеки Мар’яна Безугла.

Втім, це навіть квіточки порівняно зі зривом державного оборонного замовлення. Ще в травні експерти StateWatch вказували, що фінансування оборонного замовлення завмерло. На це впливали зміни в уряді, коронавірусна та економічна кризи. Але навіть коли гроші були виділені, питання не зрушило з мертвої точки.

Про те, що Державне оборонне замовлення буде зірване, що напряму ставить під загрозу нашу безпеку в умовах війни, депутати говорять з жовтня. “Представники Міноборони приходять, розказують нам щось про те, як космічні кораблі розсікають простори нашого великого театру, але жодної конкретики так і не повідомили”,  – каже один з представників комітету з нацбезпеки.

За останній рік МО зуміло зіпсувати стосунки не лише з опозиційною частиною комітету, але й із самими “слугами”.

Як кажуть у комітеті, вони б були не проти зміни міністра, але це парафія президента. “В якийсь момент Давид Арахамія навіть пролобіював на посаду міністра оборони Гусєва (нового голову “Укроборонпрому”), але все зірвалося, бо Таран має лояльність Єрмака”, – каже співрозмовник “Букв”.

Тим часом за останній рік відбулась низка скандалів. Спочатку через закупку бронемашин “Козак” за ціною на мільйон дорожче за одиницю, ніж у 2019-му, що коштувало бюджету до 130 мільйонів. Потім замість випробувань українських мінометів купили болгарські ЕМ-120.

Останній скандал стався через артилерійську установку “Богдана”, випробування якої зупинили, щоб купити чеську.

Над українською гаубицею почали працювати у 2016 році. У 2018-му дослідний зразок вже продемонстрували на параді в День Незалежності України. Але в 2019 році випробування зупинили через відсутність боєприпасів та проблеми зі стволом.

Краматорському заводу важкого верстатобудування довелось відстоювати проведення випробувань через суд, бо Міноборони не йшло на контакт.

Зараз про “Богдану” згадали, бо МО знову хоче купити чеську гаубицю “Дана”. Її хотіли купити ще в часи Петра Порошенка, і хоча зараз кількість замовлення скоротили, але ціна зросла у півтора раза.

В історії з “Даною” також важливо, що Міноборони вибрало зразок зброї, який не відповідає стандартам НАТО. А сам міністр Таран навесні назвав повну адаптацію збройних сил України до стандартів НАТО “амбітною, але недосяжною” метою. Це викликало хвилю критики, тому в грудні міністр на зустрічі з послами вже змінив позицію і заявив, що Збройні сили України готові збільшити національні внески в операції під проводом НАТО та залучатися до планування операцій Альянсу.

Влітку міністр нагородив мера Кривого Рогу, ексрегіонала Юрія Вілкула медаллю “За сприяння Збройним Силам України”, а у вересні віддав скандальний наказ про штрафи за відкриття вогню по противнику на сході. За це міністра вже почали називати “ватником”.

Більшість скандалів навколо корупції в Міноборони описувались на сайті “Цензор.нет” або в блогах його редактора Юрія Бутусова. Минулого тижня МО почало переписку з Бутусовим у Facebook, де спочатку запропонувало пройти співбесіду та обійняти посаду в міністерстві для боротьби з проблемами, а потім заявило, що його рівень компетенції не відповідає високим вимогам міністерства.

На що Бутусов заявив, що співбесіду з ним не проводили, і він збирається захищати свою честь у суді.

Тим часом 10 грудня міністерство вивісило повідомлення, що державне оборонне замовлення воно виконує, а заяви про проблеми – це вигадки зацікавлених політико-фінансових груп.

“У 2020 році стан виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ) наразі складає 94%. Залишилося здійснити доавансування та розрахунок за поставлену продукцію”, – запевнили в Міноборони.

“Окремі політики, журналісти, громадські діячі дозволяють собі перекручення і довільне тлумачення фактів, тому що питання закупівель для оборонного сектора, у тому числі за ДОЗ, політизуються та скандалізуються окремими політиками, журналістами, громадськими діячами в інтересах конкретних політико-фінансових груп”, – заявили в міністерстві.