#Букви наводять роздуми автора.

Ненавиджу, коли одним усе, а іншим закон. Коли всі рівні, але є ті, хто рівніший.

Ось вам два простих приклади, які мене вбивають.

Вчора, гуляючи Хрещатиком, виявив, що всі магазини електроніки спокійно працюють.

Немає питань. Працюють як салони зв’язку.

В “Алло” відвідувачі вибирають звукові колонки і електросамокати.

У “Цитрусі” при мені купили моторолер, вибирали ігрову приставку і придивлялися до навушників.

В обидва магазини заходили десятки відвідувачів.

Так, вхід лише в масках. Так, при вході антисептики. Так, прибиральниця протирає ручки дверей і миє підлогу.

Звичайно, в цьому немає нічого поганого, і я радий, що у них є робота.

Але скажіть.

Хіба магазин меблів, магазин світла або магазини посуду не готові були б так само дотримуватися суворого режиму на вході?! Заради того, щоб хоч щось продавати, хоч комусь платити зарплату і хоч якось протриматися на плаву.

Звичайно, були б готові – але для них діє карантин і заборона на торгівлю.

Чому одним великим і відомим прямо в центрі столиці на Хрещатику можна впускати покупців у зал і продавати мопеди, а іншим – дрібним та середнім – по всій країні не можна продавати паркет, штори або дивани?!

Приклад 2.

Закрили всі кіоски продажу кави в разових стаканчиках. У кожному місті.

Тисячі – почуйте, тисячі малих підприємців залишилися без роботи, а разом з ними без роботи залишилися молоді хлопці, баристи і продавці, які мали хоч якусь роботу.

Ну ок! У вікно продавати каву не можна!!!

Так що ж ви тоді не закрили продаж кави у таких же стаканчиках у вікно на МакДрайв “Макдональдса”? Чому я вчора під’їжджаю до вікна “Мака” і спокійно купую точно в такому стаканчику каву, і мені її продають із вікна?!?

Чому світовому гіганту “Макдональдс” можна у вікно продавати каву, а своїй українській малесенькій кав’ярні, що складається з трьох співробітників, які годують три сім’ї, – не можна?!

Чесно.

Я не уявляю, який фізичний біль повинен відчувати власник кавового кіоску або маленького магазину, сидячи вже місяць без роботи і бачачи цю несправедливість.

Несправедливість.

Це коли комусь великому, відомому і зі зв’язками можна – а тобі, такому ж, але звичайному без зв’язків, грошей і хабарів – не можна.

Повідомили, що карантин продовжать практично ще на місяць.

Не знущайтеся з малого і середнього бізнесу – у них немає грошей у шкарпетці, немає подушки і немає західного інвестора.

Великим і малим.

Столичним і звичайним.

Зі зв’язками і без.

Або всім однаково забороніть працювати, або дайте всім працювати в однакових умовах – дотримуючись на рівних норм і правил карантину.

Вчора я купив каву і молочний коктейль у вікні “Макдональдс” і підтримав під час кризи на 70 грн найбільшу світову корпорацію, а міг купити в кіоску українського ФОПа, дати йому вижити і підтримати його сім’ю.

Але його закрили на карантин…