“Так не діставайся ж ти нікому”. Ця фраза Карандишева, що стріляє в Ларису з “Безприданниці”, згадується одразу, коли бачиш новину про 16000 поправок, які подали депутати до законопроєкту про регулювання діяльності банків, який ще називають “антиколомойським”.

У понеділок, 6 квітня, був останній термін подачі. Як і прогнозувалося, депутати, наближені до Коломойського, подали свої поправки до законопроєкту в останній момент.
Тепер просто щоб фізично звести їх до порівняльної таблиці комітету може знадобитися тиждень. Хоча нардеп Ярослав Железняк з “Голосу”  значно оптимістичніший і каже, що завдяки системі “Законотворець”  це можна буде зробити вже до п’ятниці.

А ось його колега зі “Слуги народу”  Олександр Маріковський підрахував, що на розгляд всього обсягу  поправок знадобиться рік.

У  принципі подібна тактика віялових атак для Коломойського не нова. У грудні 2019- січні 2020 пов’язані з олігархом структури подали 285 судових позовів щодо Приватбанку.

Але якщо олігарх заблокує прийняття закону, то грошей МВФ (8 мільярдів доларів) Україні, швидше за все, не бачити. Адже ще в листопаді в фонді сказали, що траншу не буде, якщо не буде прийнято  закон.

Власне, саме спроби Коломойського повернути банк або добитися відшкодування збитків через суд і змусили МВФ вимагати прийняття закону.

“Поверніть 2 мільярди”

“Мені не потрібен Приватбанк. Але там лежало два мільярди доларів капіталу. Нехай повернуть, і немає питань”, – саме так відповів рівно рік тому Ігор Коломийський в інтерв’ю «Українській правді» на запитання про Приватбанк.

Він додав, якщо суд встановить, що щось було неправильно або незаконно зроблено під час націоналізації, то “будемо якось домовлятися, вирішувати або судитися”.

“Не обов’язково ж відразу судитися. Мені незрозуміла позиція держави. Вони хочуть залишити собі ПриватБанк? Нехай залишають”, – сказав олігарх.

Через місяць, вже після інавгурації Зеленського, Коломойський вже заявив, що хоче, щоб йому повернули 60 мільярдів у статутному капіталі банку.

Перше президентське літо Зеленського пройшло тихо, але вже восени пішли чутки про якісь переговори Коломойського і влади про вирішення долі ПриватБанку.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук був змушений виправдовуватися, що ніяких переговорів немає. А ось секретар РНБО Олександр Данилюк подав у відставку, тому що не поділяв поглядів влади на долю Приватбанку.

У ексглави НБУ Валерія Гонтаревої спалили машину невістки, а потім будинок. У відповідь “Квартал” переробив пісню “Горіла сосна” і висміяв цю історію.

“Ми не відстанемо від нового власника ПриватБанку … я хотів би уточнити — нас цікавить ПриватБанк, але якщо процес врегулювання велика складність, і це може викликати турбулентності на фінансовому ринку, нічого страшного, ми можемо відмовитися від цього. Все продається і все купується в бізнесі “, – заявив Коломойський в ефірі у Савіка Шустера у вересні.

10 жовтня у час прес-марафону, відповідаючи на запитання журналіста, чи не потрібно Коломойського поставити на місце, Зеленський відповів, що  захищатиме  інтереси країни, але на суд тиснути не буде.

Через 5 днів “ПриватБанк” виграв апеляцію в лондонському суді в суперечці з колишніми власниками Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим.

Судовий припис про всесвітній арешт активів, який був отриманий у грудні 2017 року, залишився в силі до винесення судового рішення по суті.

Скоро розгляд цієї справи почнеться, і ПриватБанк сподівається відсудити у Коломойського і Боголюбова 3 мільярди доларів.

Також банк подав новий позов , через який хоче змусити колишніх власників банку повернути 5,5 мільярда, виведених перед націоналізацією.

Судова війна. Чому МВФ попросив прийняти закон

Водночас Коломойський і його партнери ведуть успішну війну в українських судах.

За даними Нацбанку, на сьогодні триває понад 800 процесів між ними і колишніми власниками ПриватБанку. Лише 285 позовів було подано в грудні-січні.

Ще рік тому, між першим і другим туром президентських виборів колишні власники банку виграли три суди першої інстанції, де оскаржили дії держави по ПриватБанку.

18 квітня 2019 сумнозвісний Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) визнав неправомірною націоналізацію ПриватБанку.

У той же день ОАСК скасував рішення Нацбанку про список пов’язаних з ексвласниками Привату компаній і фізосіб.

20 квітня 2019 Печерський райсуд Києва скасував поручительство Коломойського щодо  рефінансу НБУ на 9 млрд грн.

Рік по тому НБУ чекає на  рішення Верховного суду за касаційною скаргою на рішення судів нижчих інстанцій за позовом братів Суркісів про визнання їх пов’язаними особами з колишніми власниками банку.

Григорій Суркіс іде в Раду

16 березня під Верховним судом  попри карантин  зібралися більш як 200 малолітніх фанатів “Динамо”, які протестували проти позбавлення їх улюбленого клубу грошей. До цього восени аналогічні пікети проходили під НБУ.

Суд переніс засідання на 16 квітня, але, схоже, воно теж не відбудеться вчасно через епідемію коронавірусу.

У разі негативного для НБУ і держави рішення Верховного суду буде розблоковано судовий процес у Господарському суді Києва, де розглядається позов Коломойського і Боголюбова, завдяки якому вони розраховують повернути акції ПриватБанку.

Також рішення ВС дасть змогу  Шостій палаті адмінсуду продовжити розгляд апеляції на рішення Окружного адмінсуду від 18 квітня 2019 року про скасування націоналізації ПриватБанку.

22 січня Верховний Суд вжеухвалив рішення на користь колишніх власників Привату. Він дозволив компанії “Хаджибей”  не погашати частину боргу перед НБУ. Це одна з компаній,  по боргах якої поручителем виступили колишні власники банку.

У Нацбанку 148 аналогічних позовів. Фактично після цього рішення НБУ доведеться стягнути борги Коломойського щодо  рефінансування  з рахунків вже державного ПриватБанку. А це 7,6млрд грн.

Саме ця судова чехарда і дала підстави МВФ вимагати від України прийняття відповідного закону.

“Якщо закон буде прийнятий, а суди щодо  націоналізації НБУ і банк програють, то банк точно залишиться в державній власності. Для нас це питання буде закрите. Колишні власники зможуть вимагати компенсації у держави, довівши збитки. Але механізм розрахунку компенсації й підтвердження збитків, який виписаний в законопроєкті Міністерства юстиції та погоджений МВФ, позначений чітко. Він не дає колишнім власникам можливості визначати розмір і умови компенсації на свій розсуд або на розсуд судів”, – сказав недавно в інтерв’ю Лізі глава ПриватБанку Петро Крумханзл.

Тобто, якщо Україна не просидить рік на карантині, а розгляд закону буде заблоковано, то за цей час Коломойський доб’ється всього, чого йому потрібно в українських судах.

Або ж,   вимагатиме  вигідних для себе умов, щоб розблокувати процес.

Умови торгу

Ще рік тому в інтерв’ю газеті Financial Times Коломойський порадив новому президенту Зеленському оголосити дефолт за боргами МВФ.

Останні  кілька тижнів соратники Ігоря Коломойського, включно з Ігорем Палицею, тролять Зеленського і нагадують йому про серіального Голобородька, який “послав” МВФ.

В інтерв’ю НВ олігарх вже пропонує президенту піти не на дефолт, а на реструктуризацію боргів з МВФ. Схожу думку висловив і Олександр Дубінський у своєму Телеграмі. Мовляв, якщо Ахметов іде на реструктуризацію своїх боргів, то чому б на це не піти Україні.

Крім того, в ЗМІ активно починають мусувати тему, що олігарх може відмовитися від блокування законопроєкту, якщо, скажімо, йому віддадуть “Центренерго” (зміна керівництва підприємства стала однією з причин відставки Кабміну Гончарука) або призначення міністром енергетики людини з обойми Коломойського.

Правда, глава енергетичного комітету Ради Андрій Герус сумнівається в можливості такого варіанту.

Глава фінансового комітету Данило Гетманцев поки не може сказати, як буде йти розгляд поправок.

Утім, ефектного шоу з розкиданням тексту поправок, як було на законопроєкті про землю, вдасться уникнути. Адже депутати тепер працюють в режимі відеоконференцій.

До складу комітету входять 32 депутати, в тому числі 13, які не голосували за «антиколомойський закон» в першому читанні. Це Абрамович, Белькова, Василевська, Воронько, Герега, Дубінський, Кінзбурзька, Козак, Ляшенко, Ніколаєнко, Палиця, Солод, Холодов.

Тобто у комітету є резерв, щоб відхилити більшість поправок. Але їх автори можуть наполягати на розгляді в залі.

Зараз би депутатам допоміг би  законопроєкт 3018, який спрямований на боротьбу з “законодавчим спамом”. Але питання, чи погодиться на нього дати голоси опозиція.

Голосування антиколомойського законопроєкту  показало, що воно забирає у фракції “Слуги народу” майже 30 голосів, а отже вона втрачає статус монобільшості й потрібно домовлятися про голоси ситуативно.

Питання, що в обмін на це Володимир Зеленський запропонує “Європейської солідарності”  і ” Голосу”. Або ОПЗЖ. Або ще комусь.

У будь-якому разі найближчим часом президенту України доведеться або освоїти стару мудрість від лорда Пальмерстона, що “немає ні вічних союзників, ні постійних ворогів, але постійні й вічні наші інтереси”, або залишитися в олігархічній залежності.

З усією очевидністю, в разі роздування конфлікту з Коломойським президент отримає негатив по ТБ і продовження історії з “плівками Єрмака”. Але, виходячи з того, як зараз через Telegram цей кейс намагаються повісити на Сороса і НАБУ, олігарх теж не готовий остаточно розрубати нитку. Адже в такому разі він уріже свої ж можливості для маніпуляцій.