#Букви розповідають про те, які сьогодні українські збройні сили.
Україна успадкувала від СРСР ядерну зброю і сучасні на той час зразки озброєння і військової техніки. Проте за 20 років незалежності в українській армії відбувалися масові скорочення військовослужбовців, а дехто й сам йшов зі служби, не бачачи перспектив.
Протягом 1991-1996 років Україна реалізувала програму ядерного роззброєння. У нашої країни не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.
Чисельність і склад військ
На момент проголошення незалежності чисельність армії України становила 980 тис. осіб.
1993 році армію скоротили до 445 тис. З 1995 по 2000 роки – до 400 тисяч.
Читайте також:
Разоружение украинской армии началось в 2005 году, – Луценко
Найнижча чисельність була за часів президентства Віктора Януковича [25 грудня 2010 року – 22 лютого 2014] і міністра оборони Павла Лебедєва [24 грудня 2012 – 27 лютого 2014]. Тоді чисельність армії скоротилася до 184 тисяч у 2012-му і 165 тисяч у 2013 році. Пізніше Лебедєв анонсував суттєве скорочення особового складу.
Варто зазначити, що у 2016 році Генеральна прокуратура оголосила в розшук колишніх міністрів оборони Павла Лебедєва та Михайла Єжеля. Єжелю інкримінували службову недбалість під час узгодження у 2011 році переліку військового майна Збройних сил, що підлягає відчуженню. При Павлові Лебедєву військового майна було продано на 217,47 млн гривень.
У період з 1 березня 2005 по 2014 рік через дії міністрів оборони Збройні сили втратили 232 вертольоти, 832 танки, 714 ББТ, 4930 одиниць автомобільної техніки, 570,85 млн одиниць боєприпасів. Найбільших збитків було завдано керівництвом Міноборони у періоди 4 лютого 2005 – 18 грудня 2007, 18 лютого 2007 – 5 червня 2009, а також 8 лютого 2012 – 24 грудень 2012 р.
Становлення ЗСУ
Фото: PRESIDENT.GOV.UA
Згідно зі звітом Генштабу, з 2014 по 2018 рік кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143. Штатна чисельність Збройних сил з 2013 по 2018 рік збільшилася зі 168 тисяч осіб до 255 тисяч осіб. За даними Міноборони, середнє грошове забезпечення військовослужбовців у 2014 році стартувало від 2 тисячі гривень, а у 2019 році — від 10-12 тисяч гривень.
За роки президентства Петра Порошенка рівень довіри до армії виріс у три рази.
20 вересня 2017 року Кабмін затвердив чисельність призовників на строкову службу в жовтні-листопаді 2017 року – 10 460 осіб. З початку 2017 го зі Збройними силами уклали понад 26 тис. контрактів.
Загартовані війною
За роки російсько-української війни наша армія зазнала численних втрат, особливо в пам’яті українців назавжди закарбувалиися події під Іловайськом і Дебальцевим. ЗСУ втратили в боях за Іловайськ в серпні 2014 року 220 військових, 40 – пропали безвісти, 13 військовослужбовців до сих пір знаходяться в полоні.
Вищим керівництвом РФ було організовано вторгнення 23 – 24 серпня 2014 регулярних підрозділів російської армії на територію Донецької області, з одночасними артилерійськими обстрілами позицій ВСУ з російської території. При цьому на російську військову техніку були нанесені розпізнавальні тактичні позначки українських військових підрозділів.
Коли українські військові потрапили в оточення, між командуванням сил АТО і представниками Генштабу ВС РФ відбулися переговори про надання “гуманітарних коридорів” для виходу.
За час переговорів російські підрозділи зайняли вигідні позиції, а 29 серпня під час виходу впритул розстріляли колони українських військ разом з полоненими російськими військовослужбовцями.
Дебальцеве. За підрахунками волонтерів Книги пам’яті загиблих за Україну, з 25 січня по 18 лютого 2015 на Дебальцевському напрямі загинули 268 українських військових з понад 30 підрозділів.
Битва за Дебальцеве: карта боїв та свідчення учасників
Битва за Дебальцеве є однією з ключових подій у протистоянні України російській агресії. Вона мала значні як військові, так і політичні наслідки.
Генеральний штаб уже публікував аналіз бойових дій на Дебальцевському плацдармі:
➡bit.ly/1UKGW3I
Однак ми свідомі того, що підготовлений документ вийшов непростим для розуміння.
З огляду на важливість боїв за Дебальцеве та суспільну увагу до цих подій, Генеральний штаб вперше підготував відеоінфографіку, присвячену битві.
В інфографіці висвітлено, як розгорталися події в районі Дебальцевського виступу в лютому 2015.
Ми показуємо лише основні віхи битви за Дебальцеве!Опубліковано 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Неділя, 17 лютого 2019 р.
Жінки у війську
7 березня 2017 року Президент Порошенко повідомив, що в Збройних силах України проходять військову службу та працюють 54 тис. жінок, з них понад 20 тис. є військовослужбовцями.
З початку 2017 року на контрактну службу вступило понад 2 тис. жінок. Стільки ж жінок мають статус учасників бойових дій.
29-а позиція у світовому рейтингу
Зараз українська армія посідає 10 місце серед найбільших армій Європи.
Згідно з рейтингом міжнародної компанії Global Firepower (GFP), за станом на 2018 рік Україна знаходиться на 29-й позиції. За кількістю танків наша армія виявилася на 15 місці зі 137, за кількістю бойових машин — на п’ятому. Що стосується ракетних установок і тяглової артилерії, то Україна знаходиться на 9-му місці серед усіх армій.
За даними Global Firepower (на 2018 рік), при населенні у 44 мільйони Україна має 1,18 млн осіб військового персоналу, з яких актив – 182 тисячі, а 1 млн – резерв. Оборонний бюджет – 4,88 млрд доларів.
Пан / пані і “Слава Україні!”
У 2018 році Президент Петро Порошенко ініціював зміни до закону про Збройні сили України. Йдеться про законопроєкт № 9036 “Про внесення змін до статутів Збройних Сил України”. Він був зареєстрований у Раді 3 вересня.
У жовтні 2018 року Верховна Рада підтримала законопроєкт, затвердивши вітання “Слава Україні” – “Героям слава” в армії та Національній поліції. Також у цих структурах скасували звернення “товариш” і замінили його на “пан” або “пані”.
29 листопада 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав закон, яким запроваджуються нові військові звання сержантського і старшинського складу Збройних сил України.
Зараз існують такі військові звання рядового, сержантського і старшинського складу: рядовий; старший солдат; молодший сержант; сержант; старший сержант; старшина; прапорщик; старший прапорщик.
Законом же цей ряд змінюється на такий: рекрут; солдат; старший солдат; молодший сержант; сержант; старший сержант; перший сержант; штаб-сержант; майстер-сержант; старший майстер-сержант; головний майстер-сержант.
Також будуть змінені та корабельні звання. Мічманів більше не буде, але з’являться: штаб-старшина, майстер-старшина, старший майстер-старшина і головний майстер-старшина.
Варто зазначити, що марш українських націоналістів став офіційним гімном війська України.
Нова форма
Форму українським військовим почали змінювати з 2014 року, коли Україна зіткнулася зі збройною агресією на Донбасі.
До 2014 року українських солдатів одягали в форму радянського зразка, яка отримала назву “дубок”. З 2014-го до 2016-го військові носили форму з плащової тканини, яка мала прізвисько “гелетейка” за прізвищем тодішнього міністра оборони Валерія Гелетея. Бійці скаржилися, що форма загоряється і плавиться. Після цього розпочали розробку нового матеріалу.
Нову “піксельку” представили у травні 2017 року.
За кольорами уніформа Сухопутних військ – захисно-зелена, Повітряних сил – сіро-синя, Сил спеціальних операцій – сіро-сталева.
У новому дизайні обмундирування на погонах використана ромбовидна зірка.
На беретах можна побачити знаки з зображеннями булав, мечів, гармат, арбалетів, стріл і перевертня:
Українські десантники
У самостійний рід військ виділилися українські десантники, які до 2015 року перебували у складі Сухопутних військ України.
До 2017 року українські десантники носили за радянською традицією блакитні берети та називалися Високомобільні десантні війська. 21 листопада українські десантники долучилися до світового десантного братства, одягнувши берети кольору “Марун” і перейменувалися на Десантно-штурмові війська.
Флот
Після анексії Криму українські Військово-морські сили втратили майже 30 суден різного класу й типу, тому відновлювати флот довелося фактично з нуля.
З огляду на умови російської агресії була затверджена концепція будівництва “москітного флоту”.
Суть концепції полягає в групуванні сукупності швидкохідних і маневрових малих бойових кораблів: торпедних, сторожових, ракетних та інших малих катерів. Це допомагає в боротьбі з кораблями противника у прибережній зоні.
23 травня Президент України Петро Порошенко оголосив зміну кольорів беретів морської піхоти. Колір беретів українських морпіхів отримав відтінок морської хвилі.
Капелани
У 2018 році капелани вперше взяли участь у військовому параді до Дня Незалежності в строю з військовослужбовцями.
Важка бронетехніка і боєприпаси
Варто відзначити, що у 2018 році Збройні сили отримали понад 650 зразків зброї та військової техніки.
Наприклад, “Вільха” – розробка конструкторів державного підприємства “Державне Київське конструкторське бюро “Луч” у співпраці з іншими державними і приватними підприємствами оборонно-промислового комплексу України.
Система залпового вогню може вражати цілі на відстані до 120 кілометрів як на землі, так і на воді, а система наведення дає змогу коригувати траєкторію снаряда вже в польоті.
У 2017 році українська армія прийняла на озброєння нові протитанкові ракетні комплекси “Корсар”, оснащені напівавтоматичною системою наведення на промінь лазера.
Варто зазначити, що лише в 2018 році підприємства “Укроборонпрому” передали силовим структурам понад 2,5 тисячі одиниць високоточного озброєння.
Снаряд “Квітник”. Цей боєприпас потрапляє в ціль на відстані до 20 км з похибкою в лічені сантиметри. Таку точність гарантує лазерне наведення на ціль, яке може здійснюватися за допомогою безпілотника або коректувальника.
У грудні 2018 року Президент Петро Порошенко заявив, що в 2019-му українська армія отримає ракети для “Вільхи”. Також почнуться державні випробування комплексу крилатих ракет наземного базування для ураження морських берегових цілей “Нептун”.
Водночас для сухопутних військ ЗСУ планують закупити 6 тисяч зразків зброї. Зокрема: міномети, переносні ЗРК, снайперську зброю, контрснайперські комплекси та боєприпаси до них, приціли нічного бачення, тепловізори, гранатомети, ракети тощо.
Миротворчі місії за участю України
Починаючи з 1992 року у військових операціях взяли участь 37 000 українських військових, 50 – загинули.
Участь України в миротворчих операціях розпочалася в зонах конфліктів на території колишньої Югославії. У липні 1992 240 окремий спеціальний батальйон (УКРБАТ-1) прибув до Сараєва, Боснія і Герцеговина.
За ці роки понад 44 тисяч українських військовослужбовців взяли участь у міжнародних миротворчих операціях у різних регіонах планети — Косово, Боснії та Герцеговині, Анголі, Македонії, Гватемалі, Таджикистані, Афганістані, Хорватії, Кувейті, Сьєрра-Леоне, Придністров’ї, Іраку, Лівані, Ефіопії, Еритреї, Грузії, Судані, Кот-д’Івуарі, Демократичній Республіці Конго.
15 липня в Україні відзначають День миротворців.
День ЗСУ відзначається урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, розташованої в Києві в Парку Вічної Слави та божественною літургією за здоров’я військових та упокій загиблих.
