Вибачте, але у вас грип

22 січня українські виробники м’яса птиці втратили доступ до ринку збуту, який в минулому році генерував близько 160 млн доларів валютної виручки. Європейська комісія ввела заборону на поставки з України м’яса птиці і термічно необроблених продуктів з неї. Запобіжні заходи введено через спалах пташиного грипу H5N8, зафіксованого 18 січня в Немирівському районі Вінницької області на агровиробництві “Хутір”, і потім в ході ветеринарної перевірки підтвердженого також на підприємстві “Немирів-Поділля”.

Українська сторона оперативно провела всі заходи з локалізації захворювання і повідомила про них Єврокомісію, тому вважала запровадження тотального ембарго на експорт “надмірним”.

“Українські заходи з контролю та ліквідації грипу птиці визнані еквівалентними тим, які здійснюються країнами-членами ЄС. З огляду на звіти численних місій з оцінки еквівалентності, результати переговорів і попередні домовленості, це рішення ЄС шокуюче й несподіване для української сторони”, – прокоментувала Держспоживслужба.

Шок українських чиновників можна зрозуміти: практика останніх десяти років, протягом яких періодично фіксуються спалахи пташиного грипу, як правило, зводиться до м’якших обмежень.

Імпорт блокується лише з того регіону, в якому безпосередньо зафіксовано випадок захворювання – в даному випадку заборона повинна була торкнутися лише продукції з Вінницької області. Так, наприклад, у 2016 році, коли в Україні востаннє було зафіксовано пташиний грип, Гонконг запровадив обмеження на імпорт лише щодо товарів птахівництва, вироблених у Херсонській області, а ЄС, спершу встановивши обмеження на поставки, оперативно їх скасував.

Щодо країн-членів Євросоюзу, в яких періодично фіксується пташиний грип, Єврокомісія також лояльна і вважає точкові обмеження більш ніж достатнім заходом захисту третіх країн.

До того ж сьогодні Євросоюз не можна назвати зоною, вільною від пташиного грипу – на початку року були зафіксовані його спалахи у Польщі, Угорщині, Румунії, Словаччині та Чеській Республіці. Україна обмежилася лише точковими обмеженнями, і тому в українському МЕРТ мали підстави очікувати рівноцінних заходів з боку ЄС. У цьому були настільки впевнені, що заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка необережно прокоментував можливість загального закриття імпорту з України як явно нереальну і наголосив на “важливості довіри в міжнародній торгівлі”.

Після запровадження європейського “бану” в МЕРТ не приховували, що вважають ембарго несправедливим, але спочатку були оптимічно налаштовані. Тарас Качка здійснив візит для переговорів у Брюссель, за підсумками якого заявив, що є надія на оперативне вирішення питання – тобто заміну національного ембарго локалізацією. “Провели зустріч про визнання зонування з грипу птиці. Була дуже конструктивна розмова. Сподіваємося на швидке вирішення”, – написав він.

Це було два тижні тому. З того часу жодних змін у режимі експорту в ЄС не відбулося. Відомство коментує питання в дусі “робота триває”. Інформації на цю тему на сайті Мінекономіки немає, зате там з’явився прес-реліз із заголовком “Україна посилює торгівлю з ЄС”, що в цих обставинах виглядає не дуже адекватно.

Судячи з тональності статей у європейській пресі, Україні не варто розраховувати на швидке вирішення питання. У них акцентується в основному на тому, чим буде замінено українську курятину і як позначиться на європейських споживачах її відсутність.

В українському уряді чудово усвідомлюють, що ситуація із забороною імпорту далека від нормативної. За даними “Букв”, це визнав два тижні тому під час офф-рекордз зустрічі із журналістами прем’єр-міністр Олексій Гончарук, вживши словосполучення “в шоці”. При цьому відповідальність за це недружнє рішення в Кабміні повністю перекладають на європейську сторону, закриваючи очі на те, що зробило його в принципі можливим – слабкість урядової команди у частині управління АПК та ліквідацію профільного міністерства.

Пташина економіка

Основний удар обмежень експорту до ЄС прийняв на себе один із найбільших виробників м’яса птиці – “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка. Частка холдингу в загальному курячому експорті до Євросоюзу з України сягає 90%.

“На сьогоднішній день, 23 січня 2020 року, підприємства групи MHP, сертифіковані в країнах ЄС, припинили експорт в ці країни”, – йдеться у повідомленні компанії. При цьому наголошується, що всі виробничі потужності МХП продовжують працювати в звичайному режимі, а також вживаються усі необхідні заходи відповідно до стратегії диверсифікації експортних продажів.

“Припинення експорту м’яса української птиці до ЄС вплине на діяльність МХП (куди компанія експортувала 17% м’яса птиці, виробленого у 2018 році). Але, на наш погляд, ефект буде тимчасовим, тому не сильно вплине на основні принципи компанії”, – говорить Андрій Передерій, аналітик ІК “Конкорд Капітал”.

За 11 місяців 2019 року експорт курятини з України до ЄС склав $159,6 млн дол. Це 31% усього експорту м’яса птиці з країни. Аналітики американського Міністерства сільського господарства (USDА) вважають, що з огляду на те, що ЄС був основним експортним напрямком для української продукції птахівництва, то Україна матиме значну надлишкову пропозицію цієї продукції на початку 2020 року.

Українським виробникам доведеться перенаправити значну кількість птиці на ринки Азії та Африки. “Реакція Саудівської Аравії та ОАЕ матиме вирішальне значення для торгових потоків у найближчому майбутньому. Більшість українських експортних напрямків дуже чутливі до проблем здоров’я тварин і безпеки харчових продуктів”, – зауважують аналітики USDA.

Пташина політика

Незважаючи на багаторічну вірність євроінтеграційному курсу та декларованій підтримці з боку ЄС, мало у кого є ілюзії, що Україна в цих відносинах – молодший партнер. А в частині торгівлі на перший план виходить європейський прагматизм. Так, згідно з Угодою про вільну торгівлю, на товарні категорії, в яких Україна традиційно сильна – наприклад, мед або м’ясо птиці, встановлено мінімальні квоти на безмитну поставку, перевищивши які виробники торгують на загальних підставах. Торгують часто досить успішно, з легкістю витримуючи конкуренцію з європейськими виробниками.

Україна входить у ТОП-5 світових постачальників м’яса птиці та в ТОП-3 імпортерів цього продукту до ЄС. Поставки м’яса птиці в ЄС з України стабільно росли – тільки за минулий рік вони зросли майже на чверть. Найбільше купують Нідерланди.

Українські продукти сприймають як загрозу в ряді європейських країн, тому перекриття – причому абсолютно в рамках законності і процедури – постачання української курятини напевно повністю відповідало внутрішнім європейським настроям або як мінімум частині.

Щоб протистояти європейському аграрному лобі, яке працює злагоджено й дуже ефективно, і не давати можливості скористатися найменшим приводом для обмеження української експансії, як це сталося зараз, необхідна постійна кропітка робота.

В Україні це робити нікому.

У вересні було ліквідовано Міністерство аграрної політики і продовольства, в структурі якого був заступник міністра з євроінтеграції, який профільно займався питаннями торгівлі з ЄС. Відновлення Мінагро, про яке в розмові з Олексієм Гончаруком у середині січня згадав Володимир Зеленський, за однією з версій, впирається у небажання голови МЕРТ Тимофія Милованова втратити контроль над аграрними держпідприємствами.