Другий локдаун: чи є можливість його уникнути

З цих вихідних на три тижні в Україні запроваджується карантин вихідного дня. Він став реакцією уряду на різкий ріст захворювань по країні, які в останні дні балансують вже в межах 11 тисяч.

До цього призвели як всенародне порушення карантинних заходів, так і зростання охоплення населення тестуванням та сезонне погіршення загалом епідеміологічної ситуації у світі.

Втім, Україна мало чим відрізняється від іншого світу. Частковий локдаун, а де і повний, запроваджують і в інших країнах.

Незважаючи на те, що топовою цього тижня була новина про вакцину Pfizer і її 90% ефективність, але її доведеться чекати ще більше року.

Тому ще рік світ матиме ті ж самі засоби боротьби з коронавірусом, які є по суті превентивними заходами. Включаючи маски і тести.

ПЛР – панацея чи ні?

Збільшення кількості тестувань було однією з вимог суспільства. Це дозволило б завчасно прогнозувати стан епідемічної ситуації, і дозволило б ізолювати групу ризику, а не всіх підряд.

З березня методом ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) в Україні проведено понад 3 мільйони тестів. При цьому, середній показник виріс до 45 тисяч тестів на день. До грудня кількість тестувань планується збільшити до 75 тисяч.

Хоча це, на жаль, ПЛР-тести – не панацея і не рятівний круг.

Справа в тому, що чутливість ПЛР-тестів до Covid 19 варіюється від 70 до 95%, а виявлення РНК вірусу (генетичний матеріал вірусу) прямозалежне від доби забору матеріалу. Так, найвищий титр  РНК (тобто концентрація) реєструється на 3-5 день, з поступовим зменшенням  протягом наступних кількох діб. Додаткову проблему створюють хибно-позитивні реакції, що пов’язані з залишковими РНК  у матеріалі. Іншими словами, людина одужала, вірус – відсутній, але РНК виявляється (причиною може стати дефектне формування вірусу чи руйнування віріонів в організмі людини).

Ще одна причина хибно-позитивних тестів пов’язана з забрудненням лабораторій та обладнання. Вона виникає внаслідок великого навантаження на лабораторію, що спричиняє порушення стерильних умов або через недосвідченість персоналу при роботі з матеріалом.

Цю проблему можна було б подолати через верифікацію другим тестом, однак це створює додатковий тиск на лабораторну систему та гаманець потенційного хворого. А лікарні вже відправляють додому хворих без проведення повторного дослідження.

Більш об’єктивні дані тесту можна отримати при комбінуванні ПЛР з ІФА, що виявляє антитіла до збудника (Ig A, M –від 5ї доби до 3 тижнів та Ig G – від 2х тижнів).

Можна також вжити комп’ютерну томографію (КТ) з використанням системи оцінювання ураження легень CORADS для пришвидшення діагностики.

Проте реальний рівень інфікованості оцінити практично неможливо. Окрім високого ступеню безсимптомних (до 60%) та легких перебігів захворювання, існує значна частина хворих, які не можуть собі дозволити ті чи інші тести.

Колективний імунітет

Одним з варіантів боротьби з COVID-19 було формування колективного імунітету. Власне саме з цього виходили влада Великобританії та Швеції, коли навесні довгий час відмовлялась вводити локдаун.

Вже в липні ВООЗ застерегло, що невідомо, скільки жителів землі мають перехворіти, щоб такий імунітет сформувався. Дехто з вчених казав про 60-80%, але ніхто не міг прогнозувати, скільки часу це займе.

Тут мали б стати в нагоді ІФА-тести на підтвердження уже перенесеної інфекції. Але при Covidантитіла зберігаються нетривало 2-3 місяці.

В липні мережа лабораторій «Сінево» повідомила про досягнення населенням 7% колективного імунітету, однак врахування попередньої інформації, а також дослідження німецьких вчених, що продемонструвало зниження рівня імунітету з часом. За оцінками ВООЗ ступінь планетарного колективного імунітету не перевищує 10%, а перехворівши, можна інфікуватись повторно. Враховуючи вище сказане, ідея колективного імунітету як спосіб подолання COVID повністю руйнується.

В листопаді глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус публічно застеріг від ідеї про те, що колективний імунітет може бути дієвою стратегією в боротьбі з пандемією COVID-19.

Колапс української медичної системи

Ще місяць тому міністр Степанов попередив, що збільшення кількості хворих до 12 тисяч на день стане катастрофічним для медичної системи.

Завантаженість лікарень найбільш важливий показник в боротьбі з інфекціями. Тому що це прямолінійно впливає на здатність медичної галузі надати якісну медичну допомогу важкохворим пацієнтам.

Зараз уряд заборонив планові госпіталізації та намагається розширити кількість ліжок за рахунок непрофільних лікарень.

Тут треба було б спитати, що робили півроку, про найнижчі показники освоєння коронавірусного фонду саме в МОЗ, коли навіть засоби особистого захисту як рукавички не були виділені, але це вже як плакати за молоком, яке розлилося.

11 листопада уряд повернув частину з грошей, виділених на дороги, до коронавірусного фонду, та запровадив карантин вихідного дня.

«Якщо нічого не робити, вже 10-15 грудня медична система не буде мати змоги приймати жодну людину. За нинішньої ситуації якщо нічого не робити, місць у лікарнях не буде навіть у коридорах», – сказав Шмигаль.

За даними МОЗ, 8 листопада рівень заповненості ліжок в Україні становив 62,4%. У Донецькій області це показник дорівнював 72%, у Сумській – 70,1%. Найвищий рівень зафіксовано на Полтавщині (92,5%) та Рівненщині (82,9%).

Ми не одні такі

За числом підтверджених випадків коронавірусу 9 жовтня Україна посіла 10 місце серед інших країн світу. Станом на 12 листопада ми на 20 місці за кількістю хворих.

Попереду Індія, США, Бразилія, Франція, Росія, Іспанія, Аргентина, Італія.

В світі кількість інфікованих перевищила 52 млн. Зараз хворіють 14 мільйонів, з них 95 тисяч у важкому стані. З середини вересня кількість хворих зросла удвічі – з 300 тисяч на день до 600.

В Росії, яка вихваляється вакциною, що немає достатнього наукового підґрунтя для практичного використання, щоденно реєструють рекордну кількість нових інфікованих за весь час пандемії ( з 7 тисяч в вересні до 19 тисяч у листопаді). Аналогічна ситуація й в сусідній Польщі, де за останній тиждень фіксують по 25 тисяч нових хворих щодня.

По усій Європі ситуація плавно повертається до березневої, що вказує на те, що проблеми зі стриманням поширення вірусу є в усьому світі.

У Великобританії з 5 листопада запроваджено повторний локдаун. Карантинні заходи будуть діяти як мінімум до 2 грудня.

Британці зможуть залишати свої будинки, щоб купити продукти, дістатися до роботи, відвідати лікаря, позайматися спортом на свіжому повітрі і волонтерською діяльністю. В країні закриті всі точки роздрібної торгівлі, які не продають товари першої необхідності. Ресторани і бари можуть продавати їжу на винос. Школи та інші навчальні заклади продовжать працювати.

В Австрії повторний локдаун передбачає комендантську годину з 20.00 до 06.00, роботу кафе та ресторанів тільки на доставку або продаж на винос, а також дистанційне навчання для учнів старших класів та студентів. Магазини та дитячі садки працюють.

В Німеччині з 2 листопада закриті клуби, ресторани, театри, кіно, розважальні парки, при цьому працюють магазини, відкриті школи і дитячі садки.

Канцлер Ангела Меркель вже пообіцяла країні ще один важкий рік, допоки уряд зможе купити вакцину Pfizer. Україну ж очікує нічим не кращі перспективи, а світло в кінці тунелю при найпозитивніших прогнозах побачимо лише в квітні.

Тому на залишається лише:

• правильно носити маску;
• ретельно мити руки і обробляти антисептиком;
• триматись соціальної дистанції та уникати великого скупчення людей;
• більше гуляти в парках;
• менше вживати алкоголь, більше здорову їжу;
• і в разі чого одразу телефонувати лікарю.