Звідки ростуть ноги у страшилок

Законопроєкт №2684 з’явився на сайті парламенту ще 27 грудня. Хронологічний пошук Google відображає, що перша новина-страшилка про нього з’явилася на сайті «Всеукраїнської християнської газети «Слово про слово» 3 січня із заголовком «Підліткам дозволять робити аборти без згоди батьків». Текст містить вільне трактування пропозицій висловлених у законопроєкті, зокрема – висновок про аборти, якого в документі немає. У тексті стоїть посилання на публікацію сайту «Закон і бізнес», яка втім, не має дати, як і тези про аборти, лише переказ пропозицій законопроєкту та маніпулятивний висновок «Водночас, надаючи неповнолітнім право укладати договори з медичного обслуговування, авторами фактично створюються передумови до того, щоб всю відповідальність за власне здоров’я перекласти на дитину».

Після цього страшилка почала повільно розходитися по маловідомих сайтах, зокрема, регіональних. І наприкінці лютого, наростивши шлейф страхів ще більше, дійшла до новинних стрічок загальнонаціональних ЗМІ. Деякі з них посилаються на релігійний портал «Кредо», який стверджує, що законопроєкт містить «шерег небезпек»: крім згаданих зміни статі та абортів, сайт лякає тим, що 14-річні зможуть відмовлятися від лікування алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, пересипаючи текст емоційними маніпуляціями. Крім того, портал нагадує, що віднедавна Цивільний кодекс дозволяє неповнолітнім бути донорами гемопоетичних (які містяться у крові та кістковому мозку) стовбурових клітин – таку норму справді внесли, аби дати можливість неповнолітнім бути донорами цих клітин для їхніх братів чи сестер. Це нагадування взагалі не стосується суті законопроєкту (документ нічого не говорить про донорство), проте підживлює ще один острах: «Це що ж, наші діти будуть донорами в 14 років», – пишуть батьки у соцмережах.

Не дивно, що така істерія призвела до прямих дій. У ніч на 17 лютого невідомі кинули вибухівку на поріг медичного центру «100% життя» – організації, в якій багато років працювала і до складу якої досі входить Лада Булах. На воротах залишили плакат приблизно такого змісту: «Дякуємо Ладі за законопроєкт». Депутатка припускає, що нападники мали на увазі саме законопроєкт про підлітків, адже до цього встигла начитатися критики в соцмережах.

Що насправді пропонує законопроєкт

Проєкт закону №2684 дуже короткий. У пояснювальній записці автори вказують, що керуються Глобальною стратегією ООН щодо охорони здоров’я жінок, дітей і підлітків для 2016–2030 років. Щоб реалізувати цю стратегію, Україна повинна закріпити в законодавстві термін «підліток» відповідно до рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, адже він використовується, але ніде не визначено, хто саме належить до цієї категорії людей. «Внаслідок законодавчої неврегульованості правового статусу підлітка, останні фактично залишаються поза увагою держави, отримуючи можливість реалізації своїх прав, свобод та правомочностей виключно у правовій площині дитини», – пишуть автори. Кажучи простіше, підлітки не можуть вибрати лікаря, укласти з ним декларацію, отримати медичні послуги без повнолітніх законних представників.

Зокрема, пропонуються такі зміни: у Законі «Про охорону дитинства» з’являється поняття «підліток» – це дитина віком від 10 до 18 років, а також декларується повага держави та врахування потреб підлітків.

Стаття 32 Цивільного кодексу доповнюється нормою про те, що неповнолітня особа має право самостійно укладати та виконувати правочини, що пов’язані із наданням послуг з медичного обслуговування. У статті 285 зазначається, що особа після 14 років має право на інформацію про стан свого здоров’я (зараз її можуть отримати лише повнолітні). Майже те саме вказується у статті 39 Закону «Основи законодавства про охорону здоров’я»: пацієнт із 14 (зараз із 18) років має право ознайомитися з медичними документами про його здоров’я.

Прогноз результатів у законопроєкті такий самий загальний, як і запропоновані норми: неповнолітні отримають можливість укладати правочини у сфері охорони здоров’я, держава зможе сформувати статистику про цю категорію населення і, відповідно, ефективніше формувати свою політику щодо неї.

Власне, це всі пропозиції, жодних абортів, змін статі чи донорства. Адже такі речі давно врегульовані українським законодавством. Зокрема, про аборти говорить стаття 50 «Основ законодавства про охорону здоров’я»: вони проводяться за бажанням жінки при строку вагітності не більше 12 тижнів, в окремих випадках переривання вагітності можливе й на пізніших термінах. Стаття 43 цього самого закону каже, що медичне втручання щодо пацієнтів віком до 14 років здійснюється лише за згодою законних представників. Ця норма незмінна, і законопроєкт №2684 її не зачіпає.

Право на зміну чи корекцію статі закріплене в статті 51 «Основ», вона також не змінюється.

Донором органів в Україні може бути лише повнолітня особа за добровільною згодою, а донором стовбурових клітин, як уже згадувалося – особа до 14 років за згодою батьків, а після 14 років за власною згодою та згодою батьків. Знову ж, це закріплено в Законі «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», а згаданий вище законопроєкт донорства не торкається.

Навіщо державі регулювати підлітків

Закріпивши в законодавстві термін «підліток» Україна наблизиться до світових стандартів, зазначила в коментарі Буквам Лада Булах. Депутатка не стояла біля витоків цього законопроєкту, вона долучилася до його розробки нещодавно. Документ ініціював Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ разом із міжнародною організацією HealthRight International. За її словами, підлітки повинні отримати право на інформацію про себе.

Лада Булах

«У нас про будь-який результат тесту, діагностики тощо повідомляють людині лише з 18 років. До 18 років дитина належить батькам, і тільки їм повідомляють про її стан здоров’я. Як на мене, це смішно, коли людям 16-17 років відмовляють у такому. Я мама трьох дітей, знаю про це не з книжок, не з Цивільного кодексу чи Основ законодавства про охорону здоров’я.  Я жодним разом не зменшувала відповідальність батьків. Я знаю, які стани бувають у підлітків, батьки повинні знати про всі їхні діагнози, повинні підтримувати дітей, ініціювати звернення до лікаря. Але на жаль в нас дуже багато підлітків, у яких батьки фізично відсутні, наприклад, на заробітках. Хто з ними ходитиме по лікарях? Наші діти можуть навчатися в різних містах, але щоб піти в басейн, треба їхати до мами і там отримувати довідку. До мене конкретно зверталися підлітки з інвалідністю, які беруть участь у змаганнях у Києві, просили дати можливість отримувати хоча б консультативну допомогу», – розповіла вона.

Ще одна мета: розширити перелік правочинів, які особа може укладати з 14 років. «Дитина з 14 років може сьогодні відкривати депозит у банку, займатися підприємницькою діяльністю, укладати шлюб, народжувати дітей. Я запропонувала дописати туди укладання правочинів виключно з метою отримання медичної допомоги. Зараз реформа охорони здоров’я вимагає укласти декларацію із сімейним лікарем. Мені б хотілося, щоб діти могли не тільки з 18 років отримувати таку консультативну допомогу», – пояснює депутатка.

За словами засновниці руху за права підлітків Teenegizer Яни Панфілової, щодня їхня організація отримує дзвінки від підлітків, яким відмовили в проведенні тесту на ВІЛ, гепатит С чи сифіліс через їхній вік. Тому вони звернулися до депутатів із проханням змінити цю ситуацію.

Директорка представництва HealthRight International Галина Скіпальська висловила нерозуміння, чому законопроєкт викликав такий ажіотаж лише тепер, адже робота над ним тривала довгий час.

«Цей законопроєкт не є чимось новим, його обговорювали десятки робочих груп, кращі експерти, які працюють у сфері захисту прав дитини. Ми консультувалися з офісами уповноважених із прав дитини, прав людини, іншими комітетами, депутатами. В той же час виникло стільки фейків і дезінформації, особливо в останні дні. Ми не розуміємо, чому. Впродовж двох років законопроєкт розроблявся, обговорювався, ми проаналізували міжнародний досвід, вивчали, як на кожну норму реагують наші ближчі й дальші сусіди. Цей законопроєкт полегшує доступ підлітків до інформації, дає їм можливість отримувати медичну допомогу. Там немає нічого, що могло б викликати реакцію зловмисників, які таким чином залякують активістів і народного депутата», – сказала вона на брифінгу щодо нападу на офіс «100% життя».

Пауза до середини березня

Але найдивніше в цій епідемії страху те, що ще 12 лютого парламентський Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики відправив законопроєкт №2684 на доопрацювання, і 11 березня відбудеться засідання робочої групи, яка почне роботу над новим текстом. За словами Лади Булах, автори пропишуть у ньому запобіжники, які убезпечать підлітків від зловживань та дозволять їм реалізувати свої права на медичну допомогу.

«Найдивніше, що найбільша хвиля негативу по цьому законопроєкту пішла вже тоді, коли комітет його повернув автору. Після цього на колишній офіс автора кинули вибухівку. Хоча в цьому законопроєкті немає нічого такого – ні про аборти, ні про зміну статі. Мова йде лише про право підлітка знати свій діагноз», – каже член комітету з гуманітарної політики Євгенія Кравчук.

«Зауваження комітету були в тому, що в проєкті не виписаний термін підліток, а його треба виписати з точки зору юриспруденції», – додала вона.

Депутат з фракції «Голос», член комітету з охорони здоров’я Ольга Стефанишина теж не бачить нічого страшного в законопроєкті.

«В ньому вводяться прості і зрозумілі речі: хто такий підліток (цього в законодавстві нема, але це світова практика), поділ підлітків на тих, кому нема 14 і тих, кому вже є. І от ця група з 14 до 18 років матиме можливість укладати договір з лікарем, його самостійно обирати. Тобто це дуже прості речі, які вже давно пора ввести. І я не розумію, з чого здійнявся такий галас», – каже депутат.

На її думку, причиною може бути те, що люди просто не читають тексти законопроєктів і вигадують якісь страшилки.

Комітет з охорони здоров’я ще не розглядав цей законопроєкт, і розгляне лише після того, як з ним попрацює робоча група при гуманітарному комітеті.

«Думаю, там слід розтлумачити ті речі, які викликають такий острах, зокрема, про які правочини мова і на які медичні послуги має підліток, щоб не було таких маніпуляцій», – каже Стефанишина.

До речі, голова медичного комітету Михайло Радуцький не захотів коментувати цей законопроєкт, пославшись на те, що він не розглядався на комітеті і він його не читав.

«Якщо дозволите, я не буду коментувати, бо багато маніпуляцій – і з того, і з іншого боку», – сказав Радуцький Буквам.

Поза очі депутати кажуть, що Радуцький проти цього законопроєкту і припускають, що саме тому, він опинився в комітеті гуманітарної політики.