Насправді – прямий, адже досить значна частина одягу, який продає компанія, виробляють фабрики, розташовані на тимчасово окупованих територіях України.

Спочатку кілька слів про саму компанію.

Gloria Jeans заснована у Москві, у 1988 році, Володимиром Мельниковим, який володіє нею і досі. У 1995 кооператив “Глорія” реорганізовано у відкрите акціонерне товариство “Глорія Джинс”.

В Україну компанія прийшла у 2001, відкривши представництва в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Миколаєві, Херсоні та Донецьку. У 2006 придбала фабрику “Стиль” в Луганську, на базі якої було створено ПАТ “Глорія Джинс”, як філіал материнської компанії.

У 2011 році “Глорія Джинс” придбала ще 5 підприємств текстильної промисловості у Луганській області. Наразі Gloria Jeans працює в Україні, Грузії, Білорусі, Казахстані і, звісно ж, Росії. Незважаючи на пандемію COVID-19 та карантинні обмеження, компанія зуміла удвічі збільшити прибуток (до 53 мільйонів доларів) та наростити кількість магазинів з 280 до 610 і наразі готується вийти на IPO. На ринку компанія представлена під брендами власне Gloria Jeans та Gee Jay.

Скандал з виробництвом одягу для Gloria Jeans на окупованих територіях України розгорівся у 2017 році, коли СБУ підтвердила інформацію про те, що Gloria Jeans виробляє частину своєї продукції на окупованих територіях, податки від продажу якої надходять проросійським терористичним організаціям ДНР та ЛНР. За словами Служби безпеки України, фабрика Gloria Jeans знаходиться Луганську, контрольованому проросійськими бойовиками.

Проте СБУ запізнилась зі своєю заявою щонайменше на два роки. Ще у 2015 російське видання РБК публікувало матеріал про те, що Gloria Jeans поновила виробництво одягу в окупованому Луганську у березні 2015 року і збирається зробити те ж саме в ряді інших міст на окупованих територіях. За словами власника компанії, на виробництві працюють 500 людей з 1700, які працювали раніше. Повідомлялось, що в церемонії запуску фабрики взяв участь тодішній керівник так званої “ЛНР” Ігор Плотницький, а подію висвітлював пропагандистський ресурс бойовиків “Новоросія ТВ”.

Серед озвучених планів – розпочати виробництво одягу в Білокуракиному, Красному Лучі (Хрустальному), Рубіжному, Старобільську, Первомайську, Біловодську, Червонопартизанську. Загалом, власник Gloria Jeans заявив про готовність інвестувати в виробництво на окупованих територіях 1,5 мільярда російських рублів, безпосередньо на підприємство в Луганську – 10-20 мільйонів рублів.


Передбачалось, що більшість технологічних процесів будуть проходити на луганській фабриці: розкроювання, фарбування тканини, друк малюнків. Одержані після цього напівфабрикати будуть доводитись до передпродажного стану на інших підприємствах, розташованих на окупованих територіях, після чого продукція повертатиметься в Луганськ, де її упаковуватимуть і відправлятимуть на продаж.

У тій же публікації зазначалось, що підрозділ Gloria Jeans в Луганську сплачує “податки” проросійським бойовикам, а після окупації Росією частини територій Луганської та Донецької областей України, не змінив юридичну адресу, як більшість підприємств, раніше зареєстрованих на окупованих територіях, і як того вимагає українське законодавство.

Про те, що озвучені власником Gloria Jeans Володимиром Мельниковим плани розпочати виробництво своєї продукції і в інших окупованих Росією містах Луганської області, були здійснені, можна судити з публікації видання “Донецькі новини”. В липні 2017 року на фабриці Gloria Jeans в Красному Лучі (Хрустальному) працювали вже 210 людей, а потужності підприємства були завантажені на 100%. Видання опублікувало фото цехів, в яких одержані викройки шили в готовий одяг, як і планувалось.

На картах Google можна знайти адресу ВАТ “Глорія Джинс” по вулиці Ватутіна, 89 в Луганську. У відгуках вказано, що тут функціонує фабрика, на якій шиють верхній одяг, наносять малюнки на тканину, а також виготовляють застібки-блискавки.

Для Gloria Jeans використання праці людей на окупованих Росією територіях є надзвичайно вигідним. За словами Володимира Мельникова, у 2015 році година праці швачки на окупованих територіях коштувала компанії всього 3,6 USD, тоді як в Росії за аналогічну роботу потрібно було заплатити 5,7 USD, а в Китаї – 6,6 USD. Крім того, безправне становище людей на окупованих територіях дозволяє ігнорувати вимоги робітників та законодавчо встановлені нормативи щодо оплати праці.

Крім виробництва товарів на окупованих Росією територіях, Gloria Jeans також відкриває там свої магазини. Наприклад – в анексованому Криму, де у Сімферополі у серпні 2015 року компанія відкрила другий магазин. Не зважаючи на те, що СБУ звинуватила компанію у фінансуванні тероризму, магазини Gloria Jeans продовжують працювати в Україні, станом на 2020 рік їх налічувалось 24. Вони розташовані у більшості обласних центрів.

У підсумку слід сказати одне. Замість ЗМІ, подібну інформацію мали б доносити до наших партнерів Міністерство закордонних справ та президент України, оскільки це той рідкісний випадок, коли накладення ним санкцій у зв’язку з фінансуванням тероризму, буде і законним і небезпідставним. Натомість, маємо те, що маємо – раптову байдужість СБУ до вже розпочатої справи та ігнорування українською владою того факту, що російський бізнес збирається залучити кошти західних інвесторів, використовуючи працю громадян України на окупованих територіях України.

The Business of Fashion