В Україні вже 84 офіційно підтверджених випадків захворювання коронавірусом та 114 підозр на захворювання. Це дає підстави очікувати не тільки подовження карантину після 3 квітня, але й подальшого погіршення економічної ситуації в Україні.
Експерти уже рахують, наскільки просяде гривня та число потенційно безробітних. Екс-міністр економіки Милованов говорить про 500 тисяч, Торговельно-промислова палата (ТПП) стверджує, що через карантин закрилось “600-700 тисяч підприємств, малих підприємств та установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб”. Центр економічної стратегії на даний момент припускає, що карантин для бізнесу обійдеться країні втратою щонайменше 0,2% ВВП, або 8,1 млрд грн.
Мер Києва Віталій Кличко попередні збитки Києва оцінив у 1 мільярд гривень.
Неприємних наслідків для економіки від карантину хочуть уникнути всі. Водночас Кабмін Шмигаля не має плану протидії кризі.
Відтак список установ критичної інфрастуруктури складають фактично на коліні; про те, які доплати і пільги мав би зробити уряд, чомусь розповідає міністр внутрішніх справ; поки в “Борисполі” не можуть нормально організувати прийом громадян, міністр інфраструктури Владислав Криклій хвалиться домовленістю із таксі Bolt про безплатний довіз медиків до місця роботи. А ми третій день не можемо зрозуміти, скільки і яких тестів привіз Іл-76 з Китаю.
Приватний сектор використовує можливості наростити виробництво товарів першої необхідності та поспіхом переводить продажі в онлайн.
Малий та середній бізнес чекає на лібералізацію оподаткування та державне регулювання ринку праці.
Вантажте євро бочками
НБУ за останній тиждень провів кілька брифінгів і проголосив, що хоче зберегти стабільність на фінансовому ринку. Тому вирішив відмовитись від адміністративних обмежень в роботі банків.
Банкам заборонили обмежувати виплату депозитів, термін дії яких закінчився. В перший місяць 2020 року обсяг вкладів ріс, і їх відтоку не було в останні 10 днів, незважаючи на паніку, наголосив очільник НБУ Яків Смолій.
Яків Смолій
За даними НБУ, в січні 2020 року обсяг депозитів виріс на 12,8 млрд грн – до 487,3 млрд грн. В національній валюті – 57% цієї суми.
За словами Смолія, Нацбанк зараз активно підкріплює банки готівковими грошима, плата за таку послугу була скасована. Якщо МВФ таки виділить Україні екстрену допомогу, цими фінансами покриють дефіцит держбюджету. Водночас $2,9 млрд, які має виплатити “Газпром”, поповнять золотовалютні резерви НБУ.
Опісля цього брифінгу координатор експертної платформи НБУ Андрій Блінов написав у Facebook, що за 19 березня Нацбанк поставив 6 банкам 35 млн євро готівкою. За його словами, ліквідність банківської системи за останній місяць впала на 25%, тому банки купуватимуть менше іноземної валюти. Але при цьому НБУ продовжує домовлятись із колегами з західних країн, аби забезпечити потреби нашої держави в іноземній валюті.
Стоїть паровоз, гасне світло
Якими будуть втрати для економіки загалом від зупинки міжміських перевезень – поки невідомо.
Але точно відомо, що карантин уже приніс збитки державному залізничному монополісту “Укрзалізниця”. За її даними, за 11-19 березня 518 тисяч пасажирів здали квитки загальною вартістю 144 млн грн. Це не остаточна цифра, бо строк здачі квитків подовжено до 90 діб після дати відправлення поїзда.
Якщо ж карантин продовжиться після 3 квітня, збитки “Укрзалізниці” будуть суттєво вищі: попри дискурс про збитковість пасажирських перевезень, вони щороку дають залізниці 10-12% усієї виручки. Вага у доходах УЗ вантажоперевезень не перевищує 70%.
Споживання електроенергії в цілому по Україні під час карантину упало майже на 4% порівняно з тижнем до карантину: від 411 млн кВт-год на добу 11 березня до 395,6 млн кВт-год 19 березня. Так трапилось, бо ТРЦ, промвиробництва та навчальні заклади обмежили використання електроенергії через карантин. Споживання електроенергії у березні 2020 року може впасти на 8,2% порівняно із березнем минулого року.
Оскільки добовий максимум використання енергопотужностей упав від 20,1 тис. МВт до 18,3 тис. МВт, для стабільності енергосистеми України доведеться відмовитись від імпорту електрики. А також обмежувати генерацію “зеленої” електроенергії, повідомила НЕК “Укренерго” у своєму Telegram-каналі.
Ще кілька місяців тому ексміністр економіки Тимофій Милованов казав, що коронавірус в Китаї може стати шансом для нашої промисловості. За даними Держкомстату, в січні українська промисловість упала на 4%, у лютому – на 1,5%. Після запровадження жорстких карантинних заходів заводи не зупинялись, лише частину працівників перевели на дистанційну роботу. В решті просто запровадили сильніші заходи дезінфекції та медичних перевірок. Так зробили на сєвєродонецькому “Азоті” та комбінаті Ілліча. Березень має показати, чи припинила українська промисловість своє піке, чи воно триває.
Їж, молись, проси відкласти ринок землі
На щастя, перед карантином рітейлери збільшили імпорт харчів, і український АПК також наростив виробництво продовольства. Тому в перші дні карантину порожніх полиць у супермаркетах майже не було.
Очільник Митної служби Максим Нефьодов розповів, що за 17 днів березня 2020 року харчів завезли на 40 тисяч тонн більше, ніж в аналогічному періоді 2019 року. Загалом імпортували 158 тисяч тонн продпродуктів вартістю $211 млн. Найбільше завозили фруктів, їстівних плодів та горіхів – 45,8 тис. тонн вартістю $33,9 млн. Олександр Деркач, співвласник холдингу “Молочний Альянс” розповів, що Яготинський молокозавод збільшив виробництво продукції із 270 тонн до 310-320 тонн на добу, аби задовольнити усі заявки торгівельних мереж.
Але чим довше триває карантин, тим більшою стає нестача харчів на полицях. Офіційно представники торгівельних мереж запевняють, що це тимчасово, і в найближчий час поставки продуктів буде нормалізовано. Зокрема, керівник департаменту корпоративних комунікацій Fozzy Group Ніна Міщенко сказала “Буквам”, що стрибок попиту на товари першої необхідності в “Сільпо” та “Форі” передбачили, та накопичили відповідні запаси на складах. Ситуативна нестача м’яса та молочних продуктів – можлива, але такі товари намагаються підвозити оперативно.
Фото: Олександр Кужельний, #Букви
Натомість в мережі АТБ вже обмежили продаж певних товарів в одні руки і попередили про ріст цін на окремі групи товарів. Генеральний директор корпорації АТБ Борис Марков подорожчання “борщового набору” та антисептиків пояснив зростанням відпускних цін від постачальників. Марков додав, що “компанія докладає усіх зусиль для стабілізації цін”. Неофіційно співрозмовники “Букв” із числа представників торгівельних мереж допускають, що найближчі декілька днів дефіцит товарів першої необхідності може зберігатись, бо постачальники не поспішають йти назустріч у питанні відпускних цін.
Проблеми накопичуються і в агровиробників. Наприклад, аналітик ринку молочної продукції в агенції Infagro Максим Фастєєв вважає, що з наступного тижня рітейл зменшить свої замовлення на молочну продукцію через спад споживчих настроїв. Водночас продажі молокопродукції на експорт також будуть ускладнені через карантинні заходи, яких дотримуються іноземні уряди. Тому молочарі будуть вимушені знизити обсяги виробництва, відповідно, закупівельна ціна молока також впаде, і на це може накластись подальше падіння курсу гривні.
Проблеми можуть спіткати й свинарів, які в попередні роки робили свою основну виручку завдяки закупам перед Пасхою. В асоціації “Свинарі України” розповіли “Буквам”, що через карантин закупівельні ціни на живець свиней підскочили на 3%, або на 45-47 грн за кілограм. Так трапилось, бо населення через карантин не може купувати м’ясо на стихійних ринках та пішло в супермаркети, аби купити свинину “про запас” на заморозку. Більше м’яса уже не потрібно, його купуватимуть менше, а отже, закупівельна ціна напередодні Великодня також впаде, чого ніколи не було в попередні роки.
На цьому тлі профільні асоціації уже починають вимагати від Кабміну та Зеленського відкласти ринок землі бодай до 2021 року. Таке прохання вони аргументують тим, що на тлі економічної кризи не зможуть залучити достатньо кредитів на викуп паїв селян. Інших доводів на підтвердження своєї тези підписанти звернення не наводять. Документ оприлюднив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Втім, аграріїв можуть спіткати набагато серйозніші проблеми, аніж нестача коштів на викуп паїв за гіпотетичного ринку ріллі. Наприклад – заборона працювати, якщо надзвичайний стан таки запровадять.
Аналітик компанії Maxigrain Олена Нероба розповіла “Буквам”, що наразі уряд не має повного переліку підприємств АПК України навіть за назвою та фактичним місцерозташуванням. Якщо до списку “установ критичної інфраструктури життєзабезпечення” не потрапить якась частина із 40 тисяч українських агропідприємств, то таким аграріям можуть цілком законно заборонити посівні роботи у разі оголошення надзвичайного стану.
“Порятунок потопаючих” переклали на самих аграріїв, які мають до 22:00 неділі на спеціальну електронну адресу надіслати усі необхідні дані про свої агропідприємства. Попередній дедлайн був на 22:00 суботи, але не всі агровиробники встигли надіслати дані, а обробити наявну інформацію працівники апарату МЕРТ не встигли, говорить Нероба.
Допис на Facebook заступника міністра економічного розвитку Світлани Панаіотіді, виданий в неділю, свідчить, що МЕРТу довелось буквально на ходу міняти методику формування списку критичних підприємств в цілому по економіці України. Тобто замість загального переліку назв підприємств, як це було зроблено в Америці та Італії, формувати перелік за галузевим принципом товарів, робіт та послуг.
Вижити недостатньо
Формально влада розуміє обсяг економічних проблем, який виник через карантин, і навіть намагається їм протидіяти, навіть якщо Аваков пише у Facebook “Потім розберемось”. Наприклад, 18 березня ВР ухвалила “антикоронавірусний” закон, за яким бізнес на 2 місяці отримує пільги по сплаті податків та відсотків за позиками, населення – по сплаті комунальних послуг та відсотків за споживчими кредитами. Фермерів звільнили на 2 місяці від сплати за оренду державної ріллі та земельного податку, сума пільги – 486 млн грн.
Але Кабмін Шмигаля не має системного плану, як протидіяти економічній кризі.
Тим часом аналітичні установи застерігають, що криза в економіці України через карантин лише поглиблюватиметься. Наприклад, в компанії Dragon Capital вважають, що до кінця 2020 року курс впаде до 30 гривень за долар, а ВВП впаде на 4%.
Прогноз від компанії Capital Times доповнює, що пік девальвації національної валюти в 2020 році може скласти 35 грн за долар, інфляція за рік виросте на 10,5%. При цьому доларовий ВВП України за 2020 рік упаде на 9,9% – до $139,4 млрд, а валютні резерви НБУ скоротяться до $18,6 млрд. Економічне відновлення почнеться в І кварталі 2021 року. Свій прогноз аналітики Capital Times будували на тому, що Україна таки отримає новий транш МВФ, а Нацбанк та Мінфін продовжать свою поточну монетарну та фіскальну політику.
На цьому тлі експерти, тобто Центр економічної стратегії, платформа “Нова країна”, CASE-Україна та інші аналітичні центри, вважають, що влада має перш за все рятувати малий та середній бізнес.
Наприклад, скасувати до кінця 2020 року сплату єдиного податку та ЄСВ для ФОПів 1 та 2 групи. Також сплату ЄСВ варто тимчасово скасувати для “сплячих” ФОПів. Програму кредитів “5-7-9” варто змінити так, щоб позику можна було використати не лише для купівлі обладнання, але й для погашення відсотків за раніше взятими кредитами, і також для покриття касових розривів. Дію такої кредитної програми варто поширити і на підприємства-експортери.
Також аналітики радять до кінця карантину запровадити мораторій на будь-які зміни регуляторних актів щодо бізнесу. Працедавцям слід дати стимули, аби вони працівників не звільняли, а переводили на неповний робочий день. Для безробітних слід спростити процедуру подачі документів в центр зайнятості, тобто дозволити пересилати онлайн фотокопії паспорта, ідентифікаційного коду та документів про освіту. Право на допомогу по безробіттю слід дати і ФОПам, що мають нульовий оборот останні 2 місяці.
Як діятиме влада – покаже час.
