Більше місяця під стінами парламенту протестували люди, які вимагали скасування фіскалізації фізосіб-підприємців. Їх підтримувала опозиція, а ось глава податкового комітету Данило Гетманцев наполягав на необхідності такого кроку для боротьби з тіньовою економікою. Але президент вирішив дати задній хід. Вчора Верховна Рада прийняла закон, яким відклала фіскалізацію на рік. У чаті фракції «Слуг» це назвали «повною капітуляцією».

Після голосування Букви поспілкувалися з Данилом Гетманцевим і запитали, чому він вважає голосування закону неправильним, чи принесе він користь ФОПам, чого чекати від нового локдауна і коли буде прийнятий бюджет. А також, що буде, якщо МВФ не дасть грошей.

– Судячи з сьогоднішнього голосування, протистояння з ФОПами програно. Як можете в цілому прокоментувати прийняття закону?

– Я не оцінював би те, що відбувається під стінами Верховної ради як протистояння з ФОПами. Я б охарактеризував цей процес як конфлікт, викликаний нечесними позапарламентськими політиками, які хочуть виключно в своїх цілях використовувати страхи підприємців перед запровадженням цивілізованих правил роботи. Обманюючи їх, підмовляючи до непокори, до акцій протестів, а насправді – маючи на меті захист інтересів контрабандистів і великого тіньового бізнесу.

Ось як я характеризую те, що зараз відбувається під стінами ВРУ. Є певна група осіб, яка влаштовує такі акції виключно в інтересах тіньовиків, які реалізують контрабандний товар або ж просто ухиляються від оподаткування. Це дуже великий тіньовий бізнес. Вони поширюють серед звичайних ФОПів міфи і легенди, які абсолютно не відповідають дійсності.

– Чому тоді відступила фракція і президент?

– Ну я б не хотів критикувати ні фракцію, ні президента. Я вважаю, що вони просто пішли на компроміс з вулицею. Їм здалося, що компроміс є оптимальним в сьогоднішній ситуації. Я б нічого б не міняв, залишив би ті правила, які ми ввели більше року тому. Ми дали бізнесу достатньо часу, щоб адаптуватися. Однак, прийнято інше рішення. Я його приймаю.

– Чи був інший варіант компромісу?

– Інший варіант компромісного законопроекту, який би враховував недоліки прийнятого нами понад рік тому закону – був, був потенціал для пом’якшення. Наприклад, ті ж самі штрафи або звітність. Комітетом були напрацьовані відповідні пропозиції, однак Верховна рада їх не підтримала.

Я вважаю, що якщо ми цивілізована держава, то ми повинні приймати рішення в інтересах народу, а не в інтересах вулиці. В іншому випадку, якщо ми не забезпечимо конституційний порядок, то рішення в цій країні буде приймати 1000 осіб – 3000 осіб, а не 40 млн, як це повинно бути. Це якраз та охлократія, про яку говорили древні греки, як про владу натовпу. Я вважаю, що це неприйнятно в 21 столітті.

– Але ви не голосували за закон?

– Я не голосував за цей закон тому, що я вважаю, що ті правила, які повинні були вступити з 1-го січня – абсолютно лояльні і проєвропейські. Більш жорсткі норми діють не тільки в Європі, але і в Азії (Білорусії, Казахстані, РФ).

Переконаний, що наша першочергова задача після миру в країні – це детінізація. Я вважаю, що виведення економіки України з тіні, в якій вона зараз перебуває – застава не просто економічного розвитку, нашого добробуту – це запорука збереження країни і запорука нашого розвитку як нації, що має державність. Все це лежить в площині детінізації і рівних правил гри для всіх: коли всі працюють за рівними і прозорими правилами.

Те, що ми прийняли рік тому було і направлено на те, щоб запровадити ці правила для всіх з квітня. А для так званих «ризикових груп» – з 1-го січня. До ризикованих групам ми відносили: торгівлю в інтернеті, секонд-хенд, автозапчастини, текстиль, «ювелірку», електроніку і ліки. На даний момент, залишилися тільки три групи: електроніка, ліки і ювелірні вироби. Решта перенесені з ризикових групи в загальне число тих, які будуть фіскалізований через рік.

– Чому під фіскалізацією залишили тільки ці три групи товарів?

– Якщо говорити про електроніку, то це було запроваджено три роки тому, а ліки два роки тому. Їх просто залишили. Немає логіки скасовувати їх фіскалізацію. Якщо ж говорити про «ювелірні крамниці», то ця галузь знаходиться повністю в тіні. Сенс її фіскалізувати є. Немає логіки тільки викреслювати з переліку фіскалізовуваних галузей текстиль, автозапчастини та інше. Наприклад, я вважаю, неправильним відкладати фіскалізацію інтернет-торгівлі, яка в карантин збільшується в своїх обсягах і заробляє більше.

– Поясніть будь ласка для людей, ФОПи, які продають умовно одяг на ринку, не зобов’язані видавати людям, чеки?

– Не зобов’язані. Фактично, якщо ви хочете поміняти товар або якщо вам неякісний товар продали, задоволення ваших вимог залежить від доброї волі підприємця.

– Які плюси від цього закону отримають приватні підприємці?

– Ніяких не отримають, крім відстрочки. Взагалі, я вважаю, що фіскалізація це на користь самих ФОПів. Тому що якщо ФОП працює в тіні, його бізнес не захищений ніяк. Він працює зі своїм постачальником, за часту контрабандистом, за поняттями, а не за законом. Він товар отримує за якимись домовленостями, він свій бізнес не може продати. Це все регулюється якимись людськими домовленостями, а не законом. Якщо ж ми з вами виводимо ПП-шників в «білу», ми даємо їм можливість хоча б той же кредит отримати.

За програмою «5-7-9» ми зіткнулися з тим, що комерційні банки не видають ФОПам кредити, бо ФОПи не можуть підтвердити свій оборот.

– Напередодні, депутат від СН Галина Третьякова сказала, що хоче побачити ФОП, який платить 8000 грн податку на рік. Після того, ваших колег звинуватили в відірваності від життя. Чи згодні ви з цим?

– Я не чув цитату Галини Третьякової, але я згоден з тим, що держава повинна допомагати тільки білому бізнесу. Тобто тільки тому бізнесу, який реально існує в юридичній площині, а не просто в чорну продає якийсь товар і виготовляє якусь продукцію.

– Скільки сьогодні втрачає економіка України через відтермінування запровадження касових апаратів для ФОПів?

– Складно порахувати ці цифри конкретно, але ми говоримо, що тільки фіскалізація ризикових видів діяльності принесла б в бюджет, за мінімальними оцінками податкової, від 5 млдр гривень на рік. І це ми не говоримо про контрабанду. У нас цілий комплекс проблем. Але найголовніше, що ми не створюємо нормальні умови для того, щоб білий бізнес розвивався. У нас для того, щоб зайти на ринок, треба ухилятися обов’язково. Тому що інакше ти втратиш прибутковість. Це просто страшно. У такого ринку немає майбутнього.

– Рік відстрочки досить для того, щоб ФОПи були готові до  касових апаратів?

– Ні, звичайно – вони ніколи не будуть готові. Я вважаю, що є речі, і оподаткування належить до таких речей, які необхідно проводити примусово, хочемо ми цього чи не хочемо. Інакше немає сенсу ставити питання про медиків, про їхній зміст, про дороги, про освіту – про все, чим займається держава.

– Як буде вирішуватися питання з бізнесом, коли знову відновляться масові мітинги по всій країні? Як будуть вирішувати питання в 2022 році, коли термін відстрочки закінчиться?

– Гадки не маю. Можливо, нас тоді вже не буде. Може, прийде нова Рада, а, можливо, і ми будемо.

– Як ви думаєте, чому парламент в цілому приділяє стільки уваги ФОП, але не створює запобіжників для реально великих схем. Наприклад, на ринку електроенергії, де існують схеми з отримання дешевої енергії від «Енергоатому»?

– Я не великий фахівець в енергетиці. Коментувати «Енергоатом» не можу. Але я можу сказати, що наша економіка на 50% знаходиться в тіні на сьогодні. Це колосальна проблема, яку ми вирішуємо, але, на жаль, робимо такі невеликі кроки назад.

– А немає відчуття, що, можливо не на те, спрямована увага? Якщо в цілому говорити про необхідність перешкодити великим схемам?

– У мене такого відчуття немає. Тому що увагу нашого фінансового комітету направлено на все. В першу чергу на усунення практик ухилення великого бізнесу. Ми в фінансовому комітеті взяли понад 30-ти законів, які і спрямовані на детінізацію різних сфер. Ми виконали титанічну роботу на рівні законотворчості. На жаль, за деякими напрямками, наприклад, як митниця, виконавча влада не змогла скористатися тими інструментами, які ми надали. Я думаю, повинна бути політична воля від Мінфіну для того, щоб митниця запрацювала.

– Є ще одна група, яка активно вимагає зниження податків – це тютюнники, точніше виробники ТВЕН (IQOS і glo)? Є у них шанси?

– Не знаю. Не готовий коментувати це взагалі. Рішення приймає комітет і Верховна рада.

– Ви заявили в одному з інтерв’ю, що аграрне лобі хоче вас звільнити з посади голови комітету. Можете назвати, хто саме за цим стоїть?

– Я не хотів би називати, хто за цим стоїть. Я знаю, хто. І, можливо, коли-небудь назву. Але ви бачите, що певні постанови навіть зареєстровані у Верховній раді. І я це пов’язую з моєю діяльністю щодо детінізації економіки України в цілому. В тому числі, і в аграрному секторі. Я не впевнений в точності цитати, аграрне лобі мене не може звільнити. Звільнити мене може тільки Верховна Рада. Але докласти до цього зусилля, напевно – так.

– Чи буде бюджет проголосований через тиждень? Які ризики, що закон не приймуть до 20 грудня?

– Є ризик, звичайно. Я не заперечую. Але ми коли отримали проект бюджету, дива не сталося. 20 грудня – це останній пленарний тиждень, я не знаю, коли насправді буде прийнятий бюджет. Але я впевнений в тому, що ми зробимо все можливе, щоб прийняти його на наступному тижні.

– Ви називали проект бюджету поганим …

– Ну що значить поганим? Бюджет буде реальним. Він буде без ілюзій. Він буде приземленим. У ньому не будуть враховані більшість побажань народних депутатів. Але це нормально, в принципі для будь-якого бюджету. Ми отримали з вами до другого читання бюджет, в якому мало що змінилося. У ньому є позитивні моменти, наприклад, зменшення дефіциту, перенесення збільшення мінімальної зарплати з 6-ти до 6, 5 тисяч грн з 1 липня на 1-е грудня. Наприклад, зменшення, якихось витрат на утримання митниці, на утримання Бюро економічної безпеки. Але зрозуміло, що там немає того, чого б нам всім хотілося. Наприклад, мені б хотілося б, щоб в бюджеті було закладено підвищення грошей при народжуваності. Я вважаю, що ми повинні це зробити до рівня, яким був хоча б в 2013-му році. Але це не реально зараз, тому я вважаю, що ми повинні це зробити у 2022-му році.

– В цілому ваша негативна оцінка бюджету пов’язана з конфліктом з міністром фінансів?

– З приводу чого? У мене немає конфлікту з міністром фінансів.

– Ви не вважаєте, що Мінфін винен в тому, що бюджет досі не прийнятий?

– Тяжке питання. Я думаю, що в цьому винні всі, але в першу чергу винен Мінфін. Якби бюджет був якісніше поданий до першого читання, то найімовірніше ми б не розглядали його стільки в Верховній раді. Тут комплексна вина. Верховна рада теж не повинна знімати з себе відповідальність.

– Відстрочка підвищення мінімальної зарплати до грудня 2021 року – правильний крок?

– Так. Тому що це знизить тиск на інфляцію, знизить тиск на бізнес у вигляді підвищених податків.

– До фінального голосування можуть переглянути ще якісь статті бюджету?

– Так, але не суттєво. Якщо говорити про те, де можна зменшити. Так, можна зменшити на утримання державного апарату. Але це буде несуттєве зменшення в обсягах всього бюджету.

– Чи обговорюють депутати питання скорочення витрат на Офіс президента?

– Так, причому дуже гаряче. Я не можу прогнозувати. Щодо фінансування ОП, треба відзначити, що це не якийсь істотний обсяг коштів, який зміг би вирішити будь-яку з системних проблем нашого бюджетного фінансування. Наприклад, медицину або соціалку. Ні, це невеликі гроші в загальному бюджеті. Але це знакова річ: ми обіцяли людям не підвищувати витрати на утримання держорганів. Тому, так, це обговорюється і я не виключаю, що це може бути зменшено.

– Які ще статті в бюджеті мають завищені витрати? Наприклад, підвищили витрати на прокуратуру ..

– Ну дивіться, ми або проводимо реформу прокуратури або не проводимо. Якщо ми говоримо про те, що ми проводимо реформу прокуратури, то працівники прокуратури повинні заробляти на рівні інших правоохоронних органів. Не може прокурор заробляти в кілька разів менше, ніж слідчий ДБР.

– У бюджеті закладено кошти від МВФ. Що буде якщо ми їх не отримаємо і  які у нас можуть бути проблеми до кінця року?

– Нам буде складніше, нам знадобитися залучати кошти з інших джерел. Це в принципі нормально. Це те ж саме, що ми робимо в цьому році. В цьому році ми теж недоотримали гроші з МВФ. Відповідно, необхідно було залучити їх з інших джерел, що не було зроблено Мінфіном. Тому ми маємо деякі проблеми з виконанням видаткової частини бюджету зараз.

– Але якщо не отримаємо гроші від МВФ, буде велика дірка в бюджеті?

– Можливо, у нас взагалі ніякої дірки в бюджеті не буде. Тому що ми залучимо великі кошти. Бюджет це не даність – це план, який в ході виконання може змінюватися. Я переконаний, що у нас повинно бути фінансування МФВ. Але в разі якщо ми його не отримаємо, ми залучимо гроші з інших джерел: ми розмістимо ОВДП, наприклад. Все одно дефіцит буде профінансований, але, можливо, дорожче і складніше.

– Коли приймався бюджет в минулому скликанні,  наприклад, у 2019 він залежав від змін в Податковий кодекс. Тоді брали кошти з розмитнення «евроблях» і закон щодо акцизів. Чи є в цьому році подібні проекти для залучення додаткових коштів, як подушки для такої можливої ​​діри в бюжету?

– У цьому році у нас є закон під бюджет. Це так званий «ресурсний законопроект». Додаткові ресурси надійдуть внаслідок індексації ставок акцизного та екологічного податку. Ми по-перше, не підвищуємо ставки з Нового року, ми підвищуємо ставки з 1 липня. По-друге, там не йдеться про будь-які нові податки. Абсолютно. Але це не якісь серйозні ресурси, про які варто було б говорити в контексті бюджету. Це 1-2 мільярди на поточний рік, не більше.

– Чи згодні ви, що долар буде дорожче 30 грн?

– Є таке поняття як «валютні очікування». Сам по собі коментар посадової особи, що має відношення до фінансів, може вплинути на курс валюти. Я не хочу чинити такого впливу. Але я не бачу поки що жодної підстави для того, щоб курс гривні скакав. Жодної не бачу підстави для цього.

– Ваш прогноз в тому, що курс буде стабільний?

– Ну принаймні, на найближчу перспективу.

– Як ви оцінюєте шкоду для економіки, до якого може привести повний локдаун?

– Від половини до 0,7% падіння ВВП. Таке буде падіння, якщо ми на 3 тижні закриємо торгівлю і розваги, якщо буде такий же локдаун, як був цієї весни. Це ми рахували.

– Як скоро після локдауна українська економіка зможе оговтатися?

– Чому ви рахуєте 3 тижні, рахуйте весь рік. Якщо за прогнозом Нацбанку, до кінця 2020 го року падіння буде близько 6%, то потрібно 2-3 роки, щоб вийти на рівень 2019 року.

– Чи обговорюють з депутатами питання, коли локдаун може бути введений? Яким чином локдаун можуть пом’якшити? Що будуть закривати? Можливо, є дискусія закривати щось не повністю?

– Це питання не до Верховної ради, а до Кабміну. Я вважаю, що його (локдаун) треба запровадити терміново. Я вважаю, що ми не повинні виходити з інтересів тих чи інших соціальних груп, коли ми приймаємо рішення про локдаун. Ми повинні життя рятувати, рішення повинні приймати епідеміологи, а не соцмережі. Я не знаю, чи будуть щось пом’якшувати. Але я хочу звернути увагу, що ніхто не знає правильного рішення. Локдаун вихідного дня або повний локдаун. Ніхто не знає, як правильно. У світі відсутній алгоритм. Тому ми повинні прийняти рішення нашого уряду і підтримати тих, хто несе за нього політичну відповідальність.